Високопреосвященнійший владика Іоасаф, митрополит Івано-Франківський і Галицький, звершив Божественну літургію у Свято-Троїцької кафедральному соборі

11. 01. 2026 р. ТРИДЦЯТЬ ПЕРША НЕДІЛЯ після П’ятдесятниці, після Богоявлення.

Його Високопреосвященство митрополит Івано-Франківський і Галицький ІОАСАФ у співслужінні настоятеля собору протоієрея Івана Телятинського, протоієрея Любомира Малофія, протоієрея Петра Гави, протоієрея Романа Василиківа, протодиякона Петра Стецюка та протодиякона Михаїла Мельника звершив Божественну літургію у Свято-Троїцькому кафедральному соборі м. Івано-Франківськ. Проповідь виголосив протоієрей Роман Василиків.

За Богослужінням також лунали особливі молитовні прохання за захисників, які на фронті захищають Україну, за владу та побожний український народ, і за спокій душ усіх полеглих воїнів нашої Вітчизни та невинно убієнних мирних жителів.

У сьогоднішньому Євангелії Спаситель звертається до нас словами: «Народ, який сидів у темряві, побачив велике світло» (Мф. 4:16). Цими словами Христос нагадує: Я поруч із вами, Я є Світло для вашого життя. Та чи всі захочуть побачити це світло та прийняти Його — це вже питання особистого вибору кожного з нас.

Світло Христове не примушує та не засліплює — воно тихо входить у життя людини, чекаючи відповіді серця. Бог не ламає нашої волі, але терпеливо кличе кожного вийти з темряви до світла, від страху — до надії, від самотності — до живого спілкування з Ним. І лише тоді, коли людина робить крок назустріч цьому світлу, воно стає для неї дорогою життя та спасіння.

Святий преподобний Феодосій Великий, пам’ять якого ми сьогодні згадуємо, у церковному календарі шанується як «спільних житій начальник», тобто як засновник спільножительного чернецтва.

Преподобний Феодосій народився в селі Маґаріяс, у Каппадокійському краї (сучасна Туреччина) та вже в юності відзначався прагненням до аскези. Після втрати батьків, він віддав своє майно на благодійність та вирушив на подорож до святинь.

У 451 році святий вирушив до Єрусалиму та деякий час служив там при храмі. По дорозі в Антіохії зустрівся з Симеоном Стовпником, який, як говорить житіє: «Обнявши, цілував Богонатхненного юнака та прорік йому, що пастирем словесних овець буде та багатьох порятує від мисленого вовка, що має бути з ним, передбачив і, благословивши його, відпустив».

Невдовзі преподобний усамітнюється в печері, де, за Переданням, ночували три волхви, що йшли з дарами до Новонародженого Спасителя. Він подвизався в пустелі понад тридцять років, проводячи час в молитві та пості.

Святий преподобний Феодосій Великий пройшов аскетичний шлях, присвячуючи своє життя молитві та праці. Також він сподобився від Господа дару чудотворення: за його молитвами отримували зцілення багато людей.

Преподобний Феодосій мирно відійшов до Бога у віці 105 років після тривалої хвороби у 529 році. Він став символом, прикладом аскези, милосердя, любові та молитовного життя. Тіло святого було з поховано в печері поблизу заснованої ним Лаври.