З благословення Високопреосвященнішого Іоасафа, митрополита Івано-Франківського і Галицького, а також з благословення митрополита Кітійського Нектарія (Спіру), настоятель Свято-Троїцького кафедрального собору протоієрей Іван Телятинський та обласний благочинний Івано-Франківсько-Галицької єпархії протоієрей Ігор Ільків співслужили отцю Спиридону та отцю Олександру за недільним святковим Богослужінням у храмі праведного Лазаря Кіпрської Православної Церкви

20.07.25 Р. Б.
З благословення Високопреосвященнішого Іоасафа, митрополита Івано-Франківського і Галицького, а також з благословення митрополита Кітійського Нектарія (Спіру), настоятель Свято-Троїцького кафедрального собору протоієрей Іван Телятинський та обласний благочинний Івано-Франківсько-Галицької єпархії протоієрей Ігор Ільків співслужили отцю Спиридону та отцю Олександру за недільним святковим Богослужінням у храмі праведного Лазаря Кіпрської Православної Церкви. За Службою Божою молилась велика кількість мирян, а також керівник інформаційно-видавничого відділу Свято-Троїцького кафедрального собору Ярослав Васильківський.

Духовенство храму та вірні радо вітали паломників з України. Богослужіння розпочалось о 06:30 недільною ранньою, після якої розпочалась літургія, яку супроводжували два талановитих кліроса, які надали особливої піднесеної молитовної атмосфери.

Під час Служби Божої були вознесені молитви на рідній українській мові за наших воїнів і за справедливий мир та спокій в Україні. Згідно традиції храму, причастя дітей було звершено біля старовинної ікони праведного Лазаря протоієреєм Іваном Телятинським.

Після завершення Богослужіння отець Іван подякував духовенству за можливість молитись за Богослужінням і розділити разом Євхаристійну трапезу.

Також протоієрей Іван Телятинський наголосив на тому, що сьогоднішня молитва присвячена нашим захисникам України, усім воїнам, і що вона спрямована на те, щоб Господь, Який воскресив Чотириденного Лазаря у Свій час, тим самим показавши, що здатний тільки одним словом долати закони природи, перемігши смерть, воскресив також багатостраждаючу Україну за молитвами святого.

Настоятель храму праведного Лазаря отець Олександр у свою чергу висловив підтримку паломникам і запевнив у своїх молитвах за те, щоб війна якнайшвидше припинилась, щоб кров перестала проливатись, і настали мирні та тихі часи на нашій землі.

Також після Богослужіння протоієрей Іван Телятинський звершив молебень перед мощами святого праведного Лазаря за Україну та її воїнів, за всіх поранених і скалічених, і за всіх жертв війни. Увечері Франківське духовенство звершило молебний канон з акафістом до праведного Лазаря.

Святий Лазар після воскресіння Христа був змушений через переслідування юдеями покинути Юдею та дістатися Кіпру, де незабаром апостоли Павло й Варнава поставили його першим єпископом Кітіону (старовинна назва Ларнаки). Після воскресіння він прожив ще 30 років, а потім вдруге помер на Кіпрі. Над його гробницею був споруджений в 9-10 столітті храм святого Лазаря.

У храмі праворуч біля вівтаря є печера – гробниця праведного Лазаря. Вхід у печеру ведуть сім східців, під вівтар храму. Розмір печери 6 х 12 м. Мощі праведного Лазаря знаходяться посередині: голова та половина його кісток (друга половина мощей була в Константинополі, хрестоносці в 1204-1291 р. забрали їх до Франції в м. Марсель).

За переказами, гробниця Лазаря була розграбована в період ісламського арабського панування у середині VII століття. Але у 890 р. в м. Ларнака була виявлена гробниця з написом «Лазар чотириденний, друг Христа».

Храм має довгасту прямокутну форму з тристоронньою апсидою на фасаді. Усередині храм розділений на три нефи з громіздкою подвійною колонадою та арковими прольотами між ними. Храм вінчали три бані та дзвіниця з південно-східного боку.

У XIII-XVI ст., за часів правління на острові лузін’ян та венеційців, храм став належати Римо-католицькій церкві, перетворений франками на монастир бенедиктинців. Пізніше ним володіли вірмени-католики. З південного боку до нього був прибудований масивний портик у готичному стилі. У 1570-1571 роки османської окупації церква використовувалася як мечеттю, і три її куполи з дзвіницею були знищені.

У 1589 р. турки продали її православній церкві, а в наступні два століття вона використовувалася як для православних, так і для католицьких Богослужінь (до 1794 р.). У 1857 р., після завершення османського володарювання на острові Кіпр, було знову споруджено дзвіницю біля храму.

Унікальний бароковий іконостас церкви був зроблений у 1773-1782 роки, і має 120 ікон візантійського стилю. Незабаром він був позолочений та розписаний. Внутрішня ошатність храму сильно постраждала під час пожежі в 1970 році. Під час ремонту церкви у листопаді 1972 р. за вівтарем був виявлений мармуровий саркофаг з останками людини, які ідентифікували як мощі святого Лазаря.

За вісім днів до Великодня в Лазареву суботу храмову ікону святого Лазаря носять вулицями Ларнаки під час святкової ходи.