Князь Ярослав Мудрий славиться своєю мудрістю та важливими реформами. Під час його правління, Київська Русь перетворилася на могутню європейську державу. Саме за святого Ярослава поширилося та зміцніло християнство в Київській Русі, а також сформувалася організаційна структура й церковна ієрархія.
Князь Київський Ярослав взяв участь у міжусобній боротьбі за владу з братами, в якій загинули Борис, Гліб і Святослав. У 1026 році уклав угоду із братом Мстиславом, поділивши Руську землю по Дніпру; отримав Київ з Правобережжям, а Мстислав — Чернігів з Лівобережжям. Після смерті Мстислава (1036), став одноосібним володарем Русі. Доклав багато зусиль до зміцнення держави. 1036 року розбив і назавжди відкинув від Києва печенігів.
Ярослав Мудрий був великим будівничим храмів Божих. Його стараннями в Києві були зведені: собор Святої Софії, храми святого Георгія і святої Ірини, храм Благовіщення на Золотих воротах й інші. Святий митрополит Іларіон, який був свідком будівництва й завершення святої Софії, писав про неї:
«Церква дивна і славна всім навколишнім країнам, як жодна інша не знайдеться на півночі земній від сходу до заходу».
Чому благовірного князя Ярослава називають Мудрим?
Саме за за розумне правління державою, любов до науки, турботу про освіту, релігію й за численні реформи та досягнення, що мали позитивний вплив на розвиток Русі.
Святий Ярослав був високоосвіченою людиною, він дбав про освіту та культуру свого народу, заснував при Софійському соборі першу школу і бібліотеку. Саме за його ініціативою почалася в Києві праця над перекладами грецьких та інших книг на церковнословʼянську мову, переписано багато книг, був укладений літописний звід.
Ще одне важливе завдання, яке Ярослав Мудрий виконав за життя, — укладення збірника законів, однакових для всіх земель держави. Він отримав назву «Руська правда». Ці закони відображали відносини між державою та церквою.
Передчуваючи наближення смерті, святий благовірний князь Київський Ярослав Мудрий вирішив зробити відповідні розпорядження щодо успадкування Київського престолу, щоб не сталася братовбивча війна за великокнязівську корону, як це було після упокоєння його батька. Помер у 1054 році у Вишгороді, похований у Софійському соборі.
Після смерті Ярослава Мудрого залишилися п’ять синів, між якими розгорнулась боротьба за владу. Цей період відомий в історії як Тріумвірат Ярославичів, з якого почався розпад Київської Русі та через півтора століття вона фактично перестала існувати як єдина держава.
