Преподобний Ісаакій жив у IV столітті, коли Церква зазнавала тиску від імператора Валента, прихильника аріанської єресі. Покинувши пустелю, де подвизався самотньо, святий прийшов до столиці, щоб відкрито стати на захист православної віри в єдиносущність Сина Божого з Отцем.
Переказ доносить, як Ісаакій безстрашно зустрів самого імператора, який рушив у похід проти готів, і провістив йому поразку, якщо той не припинить гоніння на православних. Слова святого справдилися. За цю мужню сповідь віри преподобний і названий сповідником — він не пролив крові мученика, але терпів за істину й не злякався сильних світу цього.
Згодом навколо нього зібралися учні, і так постала Далматська обитель, де Ісаакій став ігуменом і провадив братію шляхом молитви та послуху до самого свого мирного спочинку.
Віра потребує не лише тихого подвигу в келії, а й готовності стояти за правду.
Його сповідництвом і молитвою нехай зміцнюється і наша вірність Христу.
