Сьогодні ми вшановуємо пророка Єзекиїля, який був сучасником пророка Єремії. Знаходячись у вавилонському полоні, ще до остаточної руйнації царства юдейського, він був покликаний Господом до пророчого служіння. Народився в місті Сарірі, походив із коліна Левіїна, був священиком і сином священика Вузія, був забраний у полон за першого нашестя халдеїв на Єрусалим 598 р. до Різдва Христового, із царем Іоакимом та іншими вельможними юдеями.
Святий пророк Єзекіїль мав від Господа дар чудотворення. Він, як і пророк Мойсей, молитвою до Бога розділив води річки Ховара, і євреї перейшли на інший берег, уникнувши переслідування халдеїв. Під час голоду пророк випросив у Бога примноження їжі для голодуючих.
На 30-му році життя, у видіннях йому було відкрито майбутнє єврейського народу та всього людства. Пророк побачив сяючу хмару, у середині якої було полум’я, а в ній – таємничу подобу рухомої духом колісниці та чотирьох крилатих тварин, які мали кожне чотири обличчя: людину, лева, тельця й орла. Перед їхніми обличчями були колеса, усіяні очима. Над колісницею височів ніби кришталеве склепіння, а над склепінням – подоба престолу ніби з блискучого сапфіра. На цьому престолі сяюча “подоба Людини”, а навколо Нього – веселка.
За тлумаченням отців Церкви, пресвітла “подоба Людини”, що сидить на сапфіровому престолі, була прообразом втілення Сина Божого від Пресвятої Діви Марії, що з’явилася Престолом Божим; чотири тварини проображали чотирьох євангелістів, колеса з безліччю очей – частини світу з усіма народами землі.
Під час цього видіння святий пророк від страху впав на землю, але голос Божий наказав йому встати та потім оголосив, що Господь посилає його на проповідь до народу ізраїльського. З цього часу почалося пророче служіння Єзекіїля. Пророк Єзекіїль сповістив народу ізраїльському, який перебував у полоні вавилонському, про майбутні випробування як покарання за омани у вірі та відступництво від Істинного Бога. Пророк сповіщав також і настання кращих часів для своїх полонених співвітчизників, пророкував повернення їх з вавилонського полону та відновлення Єрусалимського храму.
Єзекиїль також знаменитий своїм пророцтвом про воскресіння мертвих, яке одночасно символічно зображало і відновлення свободи єврейського народу. Пророкові було від Господа видіння. Він побачив поле, усіяне людськими кістками. Бог запитав його:
“Син людський! Чи оживуть кості ці?”.
Єзекиїль відповів:
“Господи Боже! Тільки Ти один знаєш це”.
Господь сказав:
“Промов до кісток цих і скажи їм: кості сухі, слухайте слово Господнє!”.
Слово ж Господа було таким:
“Так говорить Господь Бог кісткам цим: “Ось, Я дихну на вас і ви оживете. І обкладу вас жилами, і вирощу на вас плоть, і вкрию вас шкірою, і введу у вас дух, і оживете, і взнаєте, що Я — Господь”.
І коли Єзекиїль, за велінням Божим, пророкував, стався шум, і ось, почали рухатись, і стали зближуватися кості, кожна кістка з кісткою своєю. І побачив Єзекиїль: і ось, жили на них, і плоть виросла, і шкіра вкрила їх зверху, а духу не було в них. І сказав Господь:
“Проголоси пророцтво та скажи духові, так каже Господь Бог: від чотирьох вітрів прийди, душе, і дихни на цих убитих, і вони оживуть”.
Слова від чотирьох вітрів означають, що від чотирьох сторін світу (півночі, півдня, сходу та заходу) душі померлих, де б вони не знаходилися, повинні зібратися на полі, вкритому бездушними тілами, й оживити їх. Єзекиїль виголосив пророцтво, як повелів йому Господь, і ввійшов у них дух, і вони ожили тастали на ноги свої. Господь сказав:
“Кості ці — увесь дім Ізраїлів. Виголоси пророцтво і скажи їм, так говорить Господь Бог: і що Я — Господь, коли відкрию гроби ваші і виведу вас, народ Мій, з гробів ваших, і вкладу у вас дух Мій, і оживете, поселю вас на землі вашій”.
