Є місця, де молитва не замовкає століттями. Таким місцем є Києво-Печерська лавра. У її Дальніх печерах спочивають преподобні отці, які своїм земним життям обрали шлях мовчання, покаяння і безперестанної молитви. Серед них — преподобний Анатолій, затворник Дальніх печер.
Церква не зберегла багато подробиць про його земне життя. Але вона зберегла найважливіше — пам’ять про його святість. Затворництво — це не втеча від світу. Це добровільний подвиг любові.
Віддалившись від людського шуму, преподобний наблизився до Бога настільки, що його молитва стала молитвою за весь світ. За тих, кого він ніколи не бачив. За тих, хто житиме через багато століть після нього. За нас.
Нехай молитви преподобного Анатолія, затворника Дальніх печер, та всіх преподобних отців Печерських будуть для українського народу духовним щитом у цей час тяжких випробувань.
