Сьогодні Православна Церква молитовно вшановує преподобного Фому з Малеї — святого X століття, який залишив військову славу, земні почесті й достаток, щоб цілковито присвятити своє життя Христові.
Його подвиг нагадує кожному з нас: найбільша перемога — не над ворогом, а над власним гріхом. Святий Фома був мужнім воєначальником Візантійської імперії.
Але одного дня він зрозумів: жодна земна слава не може зрівнятися зі скарбом Царства Небесного. Він залишив усе, прийняв чернечий постриг та оселився на горі Малея, де в безмовності, пості та безперервній молитві здобув перемогу над пристрастями й став посудиною Божої благодаті.
До нього приходили люди, шукаючи розради, духовної поради та зцілення. Господь прославив Свого угодника даром чудотворення, адже справжня сила народжується там, де людина повністю довіряє себе Богові.
Світ захоплюється тими, хто перемагає інших. Бог прославляє тих, хто перемагає самого себе. У час, коли Україна проходить через тяжкі випробування, приклад преподобного Фоми є особливо промовистим. Він нагадує, що молитва не є втечею від боротьби — вона є джерелом сили для боротьби. Саме з молитви народжується мужність, витривалість, любов і незламна надія.
Нехай сьогодні кожен із нас знайде кілька хвилин для щирої молитви. За наших захисників і захисниць. За поранених і полонених. За тих, хто втратив своїх рідних. За всіх, хто потребує Божої допомоги. І за Україну, яка щодня виборює право жити у свободі.
