Святий апостол Матфій (не плутати зі святим апостолом і євангелістом Матфеєм) народився у Вифлеємі та походив із коліна Іудиного. З раннього дитинства він вивчав Закон Божий за священними книгами під керівництвом святого Симеона Богоприїмця. Коли Господь Ісус Христос явив Себе світові, святий Матфій увірував у Нього, невідступно слідував за Ним і був обраний до лику сімдесяти апостолів, яких Господь «послав по двоє перед Собою до кожного міста і місцевості, куди Сам хотів іти» (Лк. 10:1).
Після Вознесіння Спасителя апостол Матфій був вибраний за жеребом до лику дванадцяти апостолів замість Іуди Іскаріота, який відпав: «…Отже, треба, щоб один із тих, котрі були з нами увесь час, коли перебував i ходив iз нами Господь Ісус, починаючи від хрещення Iоанового до того дня, коли Він вознісся від нас, був разом з нами свідком воскресіння Його. I поставили двох: Йосифа, званого Варсавою, якого прозвали Юстом, та Матфея… I кинули про них жереб, i впав жереб на Матфея, i зарахували його до одинадцятьох апостолів» (Діян. 1:15-26), а після зішестя Святого Духа він проповідував Євангеліє в Єрусалимі й в Юдеї разом з іншими апостолами (Діян. 6:2; 8:14).
Святий Матфій ходив із Єрусалима до Антіохії Сирійської з апостолами Петром та Андрієм, був у Каппадокійському місті Тіана й в Синопі. Там апостола Матфія ув’язнили до темниці, із якої він був дивовижним чином звільнений апостолом Андрієм Першозваним. Після цього апостол Матфій подорожував до Амасії, міста на березі Понту.
Під час третьої подорожі апостола Андрія, святий Матфій був з ним в Едесі й Севастії. Згідно з церковним переданням, він також проповідував в Ефіопії Понтійській (нинішня Західна Грузія) та Македонії, багаторазово зазнаючи смертельної небезпеки. Але Господь зберігав його живим для подальшої проповіді Євангелія.
Коли святий апостол Матфій прийшов у Македонію, то греки, бажаючи випробувати силу віри, яку він проповідував, дали йому випити чашу з отрутою, від якої людина негайно ж робилася сліпою. Святий Матфій випив і не тільки сам не осліп, але й зцілив від сліпоти більше 250 людей, покладаючи на них руки й призиваючи ім’я Христове.
Греки вирішили все ж схопити його й посадити у в’язницю, але він став для них невидимим. Іншим разом, коли язичники в люті кинулися на апостола, щоб убити його, земля розверзлася й поглинула їх. Згодом святий апостол Матфій повернувся до Юдеї та творив великі дива ім’ям Господа Ісуса Христа та навернув багатьох до віри у Христа.
Юдейський первосвященик Анан, який ненавидів Христа та який раніше звелів скинути з висоти храму апостола Якова, брата Господнього за плоттю, наказав взяти апостола Матфія та представити на суд синедріону в Єрусалимі.
Нечестивий Анан виголосив промову, у якій блюзнірськи хулив Господа. У відповідь апостол Матфій показав на основі пророцтв Старого Завіту, що Ісус Христос є Істинний Бог, Месія, обіцяний Богом Ізраїлеві, Син Божий, Єдиносущний та Співвічний Богу Отцю. Після цих слів апостол Матфій був засуджений синедріоном на смерть та побитий камінням. Смерть та мученицький вінець святий апостол Матфій прийняв близько 63 року.
