У церковному календарі є імена, про які Святе Письмо говорить небагато. Але саме вони нагадують нам важливу істину: у Божому Царстві немає «другорядних» людей.
Святі апостоли від сімдесяти — Сила, Силуан, Крискент, Епенет і Андронік — не були серед дванадцяти найближчих учнів Христа. Проте Господь покликав і їх, а Церква зберегла їхні імена як приклад вірності, жертовності та тихого служіння.
Апостол Сила проповідував разом зі святим Павлом, терпів ув’язнення, побиття та переслідування, але навіть у темниці не переставав молитися Богові. Силуан згадується у посланнях апостола Петра та Павла як вірний співпрацівник. Крискент поніс Євангеліє до Галатії, Епенет став одним із перших навернених до Христа, а Андронік був серед тих, кого сам апостол Павло називає «славними між апостолами».
Їх об’єднувало не прагнення до людської слави, а готовність служити Христові всюди, куди Він їх посилав.
Сьогодні їхній приклад особливо промовляє до нас. Не кожному судилося стояти на видноті, але кожен може бути вірним у своєму покликанні: у молитві, у праці, у служінні ближньому, у захисті України, у вихованні дітей, у підтримці тих, хто потребує допомоги.
Бог бачить не лише великі справи, а й серце людини.
Нехай молитвами святих апостолів від сімдесяти Господь дарує нам мужність залишатися Його вірними учнями, не шукати людської похвали, а щодня свідчити про Христа своїм життям.