Преподобна Параскева Сербська народилася в ХІ столітті в селі Єпіват (нині розташоване в європейській частині Туреччини) в багатій та благочестивій сербській сім’ї.
Одного разу, як стріла, пронизали її серце почуті за Богослужінням слова Господа: «якщо хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе» (Мф. 16:24). З тих пір вона почала роздавати свій одяг жебракам, за що терпіла багато дорікань від рідних.
Після смерті батька вона залишила дім разом зі своїм братом, святителем Євфимієм, прагнучи до подвижницького життя. Спочатку Параскева вирушила до Константинополя, а потім до Йорданської пустелі, де подвизалася до літнього віку.
Ангел з’явився їй та повелів повернутися додому. Її брат, який прожив тридцять років у монастирській тиші, став до цього часу єпископом Мадітоса; і наприкінці життя вони разом трудилися у Господі.
За два роки до смерті вона повернулася до родинного села та, наче вбога чужинка, провела решту свого життя при місцевій церкві. Коли померла, її поховали на цвинтарі Єпівата.
Мощі преподобної Параскеви нині знаходяться в румунському місті Ясси (Молдова). Тисячі людей збираються в день святкування її пам’яті.
