Сьогодні Православна Церква України вшановує памʼять святого преподобного Агапіта Києво-Печерського, лікаря безвідплатного, в Ближніх печерах.
У далекому ХІ столітті жив і благодіяв цей святий. Він народився в Києві, був учнем преподобного Антонія Печерського, життя й подвиги якого наслідував. Ставши ченцем Печерського монастиря і отримавши від Бога дар зцілення, Агапіт лікував хворих молитвою і зіллям, яке сам заготовляв. Спочатку лікував ченців, а коли слава про нього, як доброго лікаря, поширилась, до нього почали приходити хворі люди з усього Києва й околиць. Агапіт лікував усіх, не беручи за це жодної винагороди. Тому і називали його лікарем безвідплатним.
Він отримав духовне виховання у преподобного Антонія Печерського, засновника Києво-Печерської лаври. Під впливом духовного наставництва святого Антонія, преподобний Агапіт роздав своє майно та віддалився від світського життя, прагнучи послідувати прикладу Христа. Своє милосердя та допомогу преподобний Агапіт проявляв, особливо, в догляді за хворими. Він самовіддано відвідував хворих монахів та мирян, надаючи їм духовну підтримку та фізичну допомогу.
Святий Агапіт також заслужив велику шану та вдячність за свою здатність зцілювати навіть важкі та безнадійні хвороби. Навіть відомий лікар-вірменин, який мав великі навички у медицині того часу, здивувався його чудотворними здібностями. Він навіть спробував отруїти преподобного Агапіта від заздрості, але Божа опіка врятувала святого від цього замаху на життя.
Святим Агапітом було зцілено і видатних діячів того часу. Зокрема, він послав цілющі трави Чернігівському князю Володимиру Мономаху, який потім став великим князем Київським. Князь, вдячний за його поміч, бажав зустрітися з преподобним, але Агапіт відмовився від матеріальних винагород, виявляючи смирення та покірність перед Богом.
Одного разу, коли сам преподобний Агапіт здоров’я почав втрачати, до нього прийшов лікар-вірменин, який пророкував його смерть через три дні. Проте Агапіт отримав відкриття від Господа, що його дні на землі завершаться через три місяці. І саме так і сталося. Після його смерті вірменин покаявся і став православним ченцем.
Сьогодні, 1 червня, день пам’яті преподобного Агапіта Києво-Печерського, є нагадуванням нам про його святе життя та безмежну силу віри. Його приклад викликає у нас почуття безкорисливої служби та милосердя, а також прокидається віра у чудеса, які можуть статися за Божою благодаттю. Мощі святого Агапіта зберігаються у Ближніх печерах Києво-Печерської Лаври.
Нехай молитви преподобного Агапіта принесуть зцілення та духовне благополуччя всім хворим і нужденним. Нехай його присутність захищає нас від лиха і допомагає нам на нашому духовному шляху. Радуйся, Агапіте, душевних і тілесних недугів скорий цілителю!
Також сьогодні у нашій Церкві ми підносимо сердечні молитви за всіх дітей України! Молимо Бога про їхню безпеку, про збереження здоров’я, про возз’єднання родин і повернення до нормального мирного життя. На це заслуговують наші діти – на мирне, спокійне і щасливе майбутнє!
День захисту дітей в розпал нинішньої жорстокої війни нагадує нам про те, що українські діти – найбільш беззахисні перед військовою агресією ворога і найбільш вразливі до злодіянь. Вони не лише втратили безтурботне дитинство, вони щоденно стають жертвами різноманітних злочинів окупантів: вбивств, знущань, викрадень, насильства тощо.
Немає жодної української дитини, якої би тим чи іншим чином не торкнулася ця війна. Наші діти завчасно подорослішали, побачили і почули те, чого не мають знати діти, адже вони повинні зростати у любові й піклуванні, в родинному колі, в радості і безтурботному щасті. Натомість росія змусила багатьох покинути свої домівки, розбомбила школи і лікарні, розлучила з рідними, щодня і щоночі тероризує обстрілами і бомбардуваннями.
Сьогодні всі ми, дорослі українці, захищаємо не лише Батьківщину, наші домівки, близьких людей. Ми виборюємо також право нашим дітям мати власне майбутнє. Наша боротьба сьогодні – за життя наших дітей. Збережи, Господи, всіх дітей України!
Нехай Господь благословляє й оберігає кожну українську дитину! А ми – кожен із нас на своєму місці – робімо й надалі все від нас залежне, аби діти мали мирне, щасливе й достойне майбутнє у вільній і незалежній рідній державі, якою вони будуть пишатися.
https://www.facebook.com/share/p/irH3tdsS55RWdJ2t/?mibextid=WC7FNe
Інші записи
