Як християнам, нам належить осуджувати зло і гріх, але до ближніх, які грішать, слід виявляти милосердя і давати їм прощення, коли вони просять про нього. А навіть коли і не просять, то слід не шукати помсти і не розпалювати своє серце ненавистю, але віддати суд у руки Божі, знаючи, що Господь покарає тих, хто цього заслуговує, і Його суду та справедливої відплати не уникне ніяка людина.
Тому ми, самі будучи достойними осудження за наші власні гріхи, маємо бути милосердними і стриманими щодо наших ближніх, бо і ми самі потребуємо милосердя. І входячи в час посту ми маємо традицію просити прощення і давати його, щоби наші власні гнів та осудження не руйнували добрих плодів наших постових подвигів, як це сталося з фарисеєм з притчі, який вважав себе праведним, а митаря засуджував.
З такими думками, дорогі брати і сестри, увійдемо в час Великого посту. І нехай Господь благословить його добрими плодами для кожного з нас.
Інші записи
Парастас за спочилим протоієреєм Іоаном Мудрейком
