Господь навчає нас усіх дотримуватися середнього, чи як отці його називають – царського шляху. Надмірна зосередженість на формальній стороні християнського життя є шкідливою, коли в жертву цій формі приноситься сутність, духовна складова. Водночас впорядкованість, церковна традиція, випробувані духовним досвідом багатьох поколінь форми служіння та життя не слід зневажати або довільно відкидати, обумовлюючи це власним баченням чи переконаннями.
У тому, що стосується нас особисто, нам слід бути терпеливими, і заради навернення ближніх, навіть явних грішників – потрібно виявляти стриманість, смирення та мудрість. Водночас у свідченні істини для інших християни не мають права поступатися правдою Божою, змінювати Божественний закон та Одкровення на догоду грішному світові.
Інші записи
Великоднє Богослужіння у храмі «Святої рівноапостольної княгині Ольги»
