Божественна літургія у Свято-Троїцькому кафедральному соборі

Сьогодні, у пʼяту неділю після Пасхи, про самарянку, у Свято-Троїцькому кафедральному соборі відбулись дві Божественні літургії.

Другу, соборну літургію, очолив протоієрей Іван Телятинський. Отцю-настоятелю співслужили: протоієрей Любомир Малофій, протоієрей Петро Гава, протоієрей Василій Гнип і протодиякон Михаїл Мельник, який прочитав Євангеліє дня. Апостола дня прочитав Володимир Василюк. Службу Божу прикрашав своїм співом Митрополичий хор під керівництвом Богдана Когуча.

Під час Богослужіння лунали особливі молитовні прохання за захисників і захисниць України, за владу та побожний народ і за спокій душ усіх полеглих воїнів нашої Батьківщини та мирних жителів; віряни вознесли спільні молитви до Спасителя за мир в Україні.

Проповідь з повчальним словом до парафіян собору виголосив настоятель отець Іван, подякував присутнім за спільну молитву та закликав на всіх Боже благословення. Традиційно після літургії розпочались щоденні молебні.

Цього дня згадується зустріч Ісуса Христа із самарянкою. Про цю подію оповідає Євангеліє від Іоана (4:4-42). Поблизу міста Сихар відбулась розмова Сина Божого із жінкою-самарянкою. Юдеї й самаряни вірили в Одного й Того ж Єдиного Бога, але юдеї мали основне місце поклоніння на горі Сіон у Єрусалим, а самаряни – на горі Гаризім на півночі країни.

Самаряни з усього Святого Письма визнавали тільки Пʼятикнижжя Мойсеєве (найважливіші писання) та книги пророків (менш для них важливі). Самаряни були сумішшю тих нечисленних євреїв, котрі залишились у Палестині після вигнання більшості у вавилонський полон, а юдеї пишалися своєю «чистокровністю». Разом з тим, самаряни зберегли деякі елементи культури (мову, стару писемність, давній календар), що їх юдеї під час полону втратили, але набули інших – від неєвреїв. Ці відмінності були причиною різкої ворожнечі юдеїв і самарян: вони зовсім не спілкувалися й буквально обходили одні одних десятою дорогою.

Ісус Христос прийшов до старовинної криниці Якова (про яку мовиться в Пʼятикнижжі). Підійшла жінка. Ісус зламав давні стереотипи та першим звернувся до жінки, та ще й самарянки: «Дай Мені напитися» (води живої – чистої, джерельної). У цьому проханні закладено глибокий зміст. У ті часи для побожних людей сідати разом їсти, пити означало входити у внутрішній світ того, з ким їси та пʼєш. Тому подальшою темою розмови було особисте життя цієї жінки.

«Як Ти, будучи юдеєм, просиш напитися у мене, самарянки?». Він попросив води, але насправді дав ій іншу живу воду. Спаситель є правдивим джерелом живої води та напоює кожну спраглу людину Божою водою – Святим Духом.

Чим заслужила ця жінка, що Господь звернув на неї особливу увагу? Самарянка була звичайна жінка з народу. При зустрічі з невідомим Подорожнім вона спочатку не знала, що це був Христос (а самаряни, як і юдеї, чекали приходу Спасителя). Але як тільки самарянка зрозуміла, що перед нею великий Пророк, бо Він знає її гріховне життя, відразу попросила розвʼязати віковічну суперечку: де, у якому храмі потрібно поклонятися Богові – на Сіоні чи на Гаризімі. Вона бажала пізнати правду, ловлячи кожне слово Спасителя, і розмова з Ним принесла їй спокій та радість.

«Прийде час, і нині вже є, коли справжні поклонники кланятимуться Отцеві духом та істиною, бо таких поклонників шукає Отець Собі». Цим одкровенням самарянка не бажала втішатися сама, а поспішила до міста та сповістила: «Підіть та подивіться на Чоловіка, що сказав мені про все, що я вчинила». Лише Христос є джерелом, яке не висихає. Ми часто шукаємо спокою в речах дочасних і знову залишаємося спраглими. Бог не відкидає грішника, а лагідно веде до покаяння та переміни. Самарянка, яку всі зневажали, стає благовісницею, бо зустріла Спасителя.

Тож і ми, приймаючи Його слово, приходьмо до живого джерела — до Церкви, до молитви, до Таїнств. Бо тільки у Христі душа знаходить спокій. Нехай Спаситель кожному з нас щедро подає воду живу – благодать Святого Духа, про яку Він говорить самарянці, і ця благодать стане в нас джерелом життя вічного. Нехай цей день зміцнить нашу віру, дасть спрагу до живої води, і зробить нас свідками Його істини!