Богослужіння у Свято-Троїцькому кафедральному соборі в день свята УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ

Сьогодні в день свята УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ у нашому соборі відбулись дві Божественні літургії. Першу Службу Божу очолив настоятель собору протоієрей Іоан Телятинський, якому співслужили: протоієрей Тарас Дмитрук, протоієрей Петро Гава, ієрей Роман Сурак, протодиякон Микола Повх і протодиякон Михаїл Мельник. Богослужіння прикрашав хор «Emis» під керівництвом регентки Вероніки Сурак. Другу Літургію очолив протоієрей Василій Гнип, якому співслужив протоієрей Роман Василиків і диякон Василь Томко. Службу Божу прикрашав своїм співом Митрополичий хор під керівництвом заслуженого працівника культури України Михайла Замрозевича. 

Успіння Пресвятої Богородиці є великим християнським святом, під час якого Церква прославляє завершення земного життя Божої Матері. Святий Амвросій, пишучи про життя Богородиці на землі, оповідає, що Вона була «…смиренна серцем і некваплива в мові. Цнотлива в бесідах, говорячи з людьми, як перед Богом, Вона нікого ніколи не образила, бажаючи всім добра. Нікого, хоч і убогого, не зневажала, ні з кого не насміхалась, але все, що бачила, покривала Своєю любов՚ю». 

Після Свого блаженного Успіння Вона стала Заступницею і Молитовницею за всіх людей, хто з вірою звертається до Неї. Вона по-материнськи опікується усіма дітьми Церкви, втішаючи й розраджуючи скорботних, захищаючи немічних, наставляючи на істинну путь заблукалих, грізно стаючи проти нападів супротивників та ревно заступаючись за грішників, які каються. Не замість Бога ми звертаємося до Неї, але через Неї благаємо Творця, знаючи, що Її материнські молитви мають велику силу. Це засвідчено незліченними свідченнями про отримання допомоги, про зцілення та інші чудеса, які сотворив і творить Господь за заступництвом Своєї Матері.

Опис зовнішнього вигляду Богоматері зустрічаємо також у святих Епіфанія та Никифора: «У всіх обставинах Вона зберігала високоповажну сановитість і постійність. Говорила дуже мало, тільки про необхідне і добре… Зріст Її був середнім. Колір обличчя – як колір пшеничного зерна. Волосся світло-русяве і трохи золотисте. Погляд швидкий, проникливий. Колір очей нагадував оливковий плід. Брови трохи нахилені, темні. Ніс середній. Обличчя не зовсім кругле… У Неї не було ніякої гордості, у всьому простота, без найменшого вдавання».

Будемо ж молити Пресвяту Богородицю, святкуючи Її славне Успіння, щоб ми унаслідували той шлях, яким пройшла Богородиця: спочатку без нарікань та з подякою до Бога пройти життєвий шлях зі скорботами і труднощами, а в Небі – отримати Вічну Радість Богоспілкування зі святими Небожителями.