Сьогодні, у день свята СТРІТЕННЯ ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА, у нашому соборі відбулись дві Божественні літургії, після яких було звершено освячення свічок.
Першу літургію очолив протоієрей Тарас Дмитрук. Отцю співслужили: ієрей Олександр Бедрій, протодиякон Микола Повх і протодиякон Михаїл Мельник. Богослужіння своїм співом прикрашав хор «Emis» під керівництвом регентки Надії Петруняк.
Другу, соборну літургію, очолив протоієрей Петро Гава. Отцю співслужили: протоієрей Любомир Малофій, протоієрей Василій Гнип, протоієрей Роман Василиків і протодиякон Петро Стецюк. Службу Божу прикрашав своїм співом Митрополичий хор під керівництвом заслуженого працівника культури України Михайла Замрозевича.
Син Божий приходить на землю та стає також Сином Людським не заради Себе, але заради людей, заради їхнього спасіння від рабства гріху та смерті. Сьогодні, окрім святих Симеона та Анни ми особливо вшановуємо і Пречисту Діву Богородицю, Матір Спасителя, бо саме Вона є для нас прикладом і зразком смирення перед Господом та старанного виконання волі Божої навіть тоді, коли це особисто для Неї оберталося болем і стражданням, ставало тим мечем, який пройшов душу, бо Їй довелося пережити смерть Сина Свого та поховати Його. Але Вона ніколи ні в чому не відступила від волі Божої, і тому досягла найвищої святості.
Свято Стрітення є нагадуванням про зустріч: про історичну, про євангельську подію зустрічі Немовляти Ісуса праведним старцем Симеоном біля Єрусалимського храму, але також – про зустріч кожного з нас із Богом, бо кожен, у той чи інший час, із Ним зустрінеться.
При кожній зустрічі, на яку чекаємо дуже довго, ми відчуваємо душевне піднесення, радість серця, велику втіху. Все довкола, здається, теж радіє і випромінює щастя. І наша душа відчуває вдячність, так і хочеться вигукувати: «Слава Богу!»…
Подібні почуття відчували багато століть тому також праведники, які зустріли новонародженого Месію в Єрусалимському храмі, які чекали на цю завітну й обіцяну Богом зустріч багато-багато років. Та епохальна зустріч відбулася в храмі. Там, де найчастіше за все людина зустрічається з Богом. Так було колись, так є й донині.
Наша віра – це радісне спілкування з Богом, це незабутня радість Його зустрічі у нашому житті. Наша молитва – це ніби духовні обійми Господа, це щира бесіда з Ним, а таємничо – і Його з нами. Тож відкриймо свої серця Йому назустріч, для радісного і мирного єднання з Богом. Бог діє в історії – і ніяка сила зла не може цього змінити. Тож нехай не тривожиться серце ваше і не лякається, бо з нами – Бог. Богу нашому слава на віки віків!











































