Всеношне бдіння у Свято-Троїцькому кафедральному соборі напередодні 32-ї неділі після Пʼятдесятниці

Всеношне бдіння у Свято-Троїцькому кафедральному соборі напередодні 32-ї неділі після Пʼятдесятниці, яке служили: протоієрей Тарас Дмитрук, протоієрей Петро Гава, протоієрей Василій Гнип, протоієрей Роман Василиків, протодиякон Петро Стецюк і протодиякон Михаїл Мельник. Була звершена літія, а закінчилось вечірнє Богослужіння освяченням води.

Уже завтра – СТРІТЕННЯ ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА. Після урочистих Божественних літургій у нашому соборі відбудеться освячення свічок. Запрошуємо всіх розділити святкову радість!

Особливе освячення свічок – відносно нова традиція, яка поширилася на наших землях з XVII століття. Її основоположником вважають Київського митрополита та святителя Петра Могилу, який у своєму «Требнику» 1646-го року помістив кілька нових чинопослідувань, серед яких був і Чин благословення та освячення свічок на Стрітення Господнє.

Загалом традиція освячення свічок походить зі стародавнього звичаю влаштовувати у день свята Стрітення хід містом із запаленими світильниками, які благословлялися священниками. Ця процесія символізувала входження Господа Ісуса Христа – Світла для світу – до Єрусалимського храму. А символічний зміст цього полягав у тому, щоби нагадати про Світло Христове, яке просвітлює всіх.

Церковна свічка – це символ, а не талісман чи магічний амулет. Це видимий символ молитовного звернення людини до Бога. Немає жодних церковних приписів щодо вимоги, наприклад, нести запалену свічку аж додому, щодо строків її зберігання, або щодо матеріалу, з якого вона «має» бути виготовлена. Це все традиції, які пов՚язані з тим, що у свято Стрітення свічки освячуються за особливим Чином, тому і увага до них – особлива.

До «стрітенських» свічок варто ставитись благоговійно та з пошаною, як і до будь-якої іншої освяченої речі. Їх можна засвічувати вдома, під час домашньої молитви. Нехай запалена «стрітенська» свічка буде символом зустрічі з Богом!