Сьогодні, у день свята Вознесіння Господнього, у Свято-Троїцькому кафедральному соборі відбулись дві Божественні літургії.
Другу, соборну літургію, очолив протоієрей Іван Телятинський. Отцю-настоятелю співслужили: протоієрей Василій Гнип, протоієрей Роман Василиків і протодиякон Петро Стецюк, який прочитав Євангеліє дня. Апостола дня прочитав Іван Владика. Службу Божу прикрашав своїм співом Митрополичий хор під керівництвом заслуженого працівника культури України Михайла Замрозевича. Богослужіння завершилось проповіддю настоятеля отця Івана та величанням свята.
«Я зійшов від Отця і прийшов у світ; і знову залишаю світ і йду до Отця» (Ін. 16:28), – говорить Господь наш Ісус Христос Своїм учням.
Прославляючи в це світле свято Господа нашого Ісуса Христа, нехай кожен із нас згадає про те, що є покликаним Спасителем увійти на небеса у свій, Богом визначений час. У силу нашої природи та обставин життя ми знаємо земне буття та вважаємо, що наш дім тут. Однак саме про небесне буття Спаситель каже, як про наш істинний дім. Тут, на землі, ми перебуваємо тимчасово та є лише подорожніми. А небесне буття є вічним, і Христос, Який Сам вознісся на небеса, залишив для нас цей шлях відкритим.
Святкуючи Вознесіння Господнє ми нагадуємо собі про наш власний обов’язок не забувати про присутність Христову серед нас. А Спаситель, Який з нами по всі дні до кінця віку, за даною Ним обітницею буде допомагати нам. Відкриймо свої серця для Божої благодаті, зміцнімо свою віру. Нехай наше життя буде свідченням любові Божої та прагненням до вічного життя в Його Царстві.
І пам’ятаймо слова Господа: «Ось Я з вами по всі дні, до кінця віку. Амінь» (Мф. 28:20). Пам’ятаймо завжди про присутність Господа з нами та посеред нас! Тож нехай святкова радість, яку приносить нам Вознесіння Господнє, укріплює нас у наших силах духовних і тілесних, в усвідомленні того, що ми не полишені на самоті, що з нами і посеред нас – Христос, Який нас любить та допомагає долати всі виклики та труднощі!
Після Вознесіння Господнього апостоли повернулися до Єрусалима. Саме там через кілька днів на них зійшов Святий Дух. Загалом, свято Вознесіння до IV століття святкувалося разом з П’ятдесятницею як єдине свято. Але таке святкування тривало не один день, а певний період. Тому, коли почали відзначати П՚ятдесятницю, свято Зішестя Святого Духа на апостолів, окремо, то і свято Вознесіння стали відзначати перед ним. Перші згадки про це знаходимо у святителів Григорія Ниського та Іоана Золотоустого.
Величаємо Тебе, Життєдавче Христе, і шануємо на небеса з пречистою Твоєю плоттю Божественне вознесіння!
Інші записи
Вечірнє Богослужіння у Свято-Троїцькому кафедральному соборі
