Божественна літургія у храмі «Святої рівноапостольної княгині Ольги» у день свята

Сьогодні закінчується cвята Чотиридесятниця та одночасно починається Страсна cедмиця. Нинішнє свято Входу Господнього в Єрусалим – свято торжества та радості. Адже ми радіємо нашому спасінню, яке Господь прийшов звершити. 

Незадовго перед урочистим входженням в Єрусалим Господь сотворив велике чудо воскрешення праведного Лазаря, який чотири дні, як був мертвий та лежав у гробі. Звістка про це небувале чудо облетіла всі околиці єрусалимські. Всім хотілося бачити Чудотворця та Месію, і люди вийшли назустріч Спасителю, вітаючи Його, прославляючи, устеляючи перед Ним шлях пальмовими гілками та одежею. 

Ісус Христос входив в Єрусалим не як звичний цар чи воєначальник-переможець. Замість бойового коня він їхав верхи на ослі, «синові під’яремної» (Мф. 21:5). «Безліч людей розстилали одяг свій по дорозі, а інші різали гілки з дерев і стелили по дорозі. Люди ж, що йшли попереду і слідом, виголошували: осанна Синові Давидовому! Благословен, Хто йде в ім’я Господнє! Осанна у вишніх!» (Мф. 21:8-9). 

«Осанна» — давнє слово, що означає «спаси», «даруй спасіння». Люди думали, що Ісус Христос буде їх визволителем від іноземного панування, буде Тим, Хто відновить славу і велич Ізраїльського царства часів Давида та Соломона. Ба більше, навіть учні Христові Яків та Іоан після слів Спасителя про страждання та смерть, які чекають на Нього в Єрусалимі, розмірковували про місця праворуч та ліворуч Нього — про місця біля Царя, про те, щоби бути наближеними у славі до великого володаря.

Тобто Спасителя Його сучасники, народ єрусалимський сприймав як політичну фігуру, як претендента на владу в земному царстві. Але ж насправді Царство Його було зовсім іншої природи, ніж царства земні. І велич цього Царства — у смиренні, у жертовності аж до смерті. Своїм незвичним за зовнішніми атрибутами входом в Єрусалим Господь підкреслює, що хоча Він і є істинним Царем, однак Царство Його — «не від світу цього» (Ін. 18:36).

Царство Христове та слава Його не могла мати спільність зі славою земних тріумфаторів. Слава Ісуса Христа інша — Божественна. І саме цю славу стяжав Господь у Своєму смиренному приході. Він відкрився людям як смиренний та страждаючий Месія, Який входить у Священне місто, щоби добровільно постраждати, перенести хресні муки за всіх нас і показати приклад величного самозречення. Слава Ісусу Христу! Осанна!