Божественна літургія у Свято-Троїцькому кафедральному соборі у Світлу середу

Настоятель собору протоієрей Іван Телятинський очолив Божественну літургію у Світлу середу.

Отцю Івану співслужили: протоієрей Петро Гава, протоієрей Василій Гнип, протоієрей Роман Василиків і протодиякон Петро Стецюк.

Сьогодні Православна Церква України вшановує памʼять великомученика Юрія Переможця, або Георгія (Γεώργιος – грецький відповідник нашого імені Юрій), який був сином багатих та благочестивих батьків, які виховали його у християнській вірі: син грецької родини — римського офіцера Гіротонія та його дружини християнки Поліхронії. Народився він у Палестині біля підніжжя Ліванських гір.

Вступивши на військову службу, Георгій виділявся серед інших воїнів своїм розумом, хоробрістю, фізичною силою, військовою поставою та красою. Досягнувши незабаром звання тисяцького, св. Георгій став улюбленцем імператора Діоклетіана. Діоклетіан був талановитим правителем, але фанатичним прихильником римських богів. Поставивши собі за мету відродити в Римській імперії відмираюче язичництво, він увійшов в історію як один із найжорстокіших гонителів християн.

Почувши одного разу на суді нелюдський вирок про винищення християн, св. Георгій спалахнув співчуттям до них. Передбачаючи, що на нього теж чекають страждання, Георгій роздав своє майно бідним, відпустив на волю своїх рабів, з’явився до Діоклетіана і, оголосивши себе християнином, викрив його в жорстокості та несправедливості. Мова св. Георгія була сповнена сильних і переконливих заперечень проти імператорського наказу переслідувати християн.

Після безрезультатних умовлянь зректися Христа, імператор наказав піддати святого різним мукам. Святий Георгій був поміщений у в’язницю, де його поклали спиною на землю, ноги поклали в колодки, а на груди поклали важкий камінь. Але Георгій мужньо переносив страждання та прославляв Господа.

Тоді катувальники почали вигадуватись у жорстокості. Вони били його жилами, колесували, кидали в негашене вапно, змушували бігти в чоботях із гострими цвяхами всередині. Святий мученик усе терпляче переносив. Зрештою, імператор наказав відрубати мечем голову святому. Так святий мученик відійшов до Христа в Нікомедії у 303 році.

Великомученика Георгія за мужність та за духовну перемогу над мучениками, які не змусили його відмовитися від християнства, а також за чудодійну допомогу людям у небезпеці називають ще Переможцем. Мощі святого Георгія Побідоносця поклали в палестинському місті Лідда, в храмі, що носить його ім’я, а глава його зберігалася в Римі в храмі, теж присвяченому йому.

На іконах святого Юрія Переможця часто зображують на білому коні зі списом у руці, яким він вражає змія чи дракона. За Переданням, неподалік місця, де народився святий Юрій, жив змій, що пожирав людей. І жителі тієї місцевості з остраху перед чудовиськом вирішили регулярно за жеребом віддавати йому на поживу юнака чи дівчину.

Якось жереб випав на доньку правителя, її відвели до озера та прив’язали там. Вона з жахом чекала на появу змія, але коли той вийшов з озера, раптом з’явився святий Юрій на білому коні, вразив змія списом і врятував дівчину. Він не лише знищив лютого звіра, а й навернув до Христа жителів того краю, які були язичниками. Саме тому Юрія ще називають Змієборцем.