Божественна літургія у Свято-Троїцькому кафедральному соборі у десяту неділю після Пʼятдесятниці

Сьогодні, у десяту неділю після Пʼятдесятниці, у Свято-Троїцькому кафедральному соборі відбулись дві Божественні літургії.

Другу, соборну літургію, очолив протоієрей Петро Гава. Службу Божу прикрашав своїм співом Митрополичий хор під керівництвом заслуженого працівника культури України Михайла Замрозевича.

Під час Богослужіння лунали особливі молитовні прохання за захисників і захисниць України, за владу та побожний народ, і за спокій душ усіх полеглих воїнів нашої Батьківщини та мирних жителів; віряни вознесли спільні молитви до Спасителя за мир в Україні.

Проповідь з повчальним словом до парафіян собору виголосив протоієрей Василій Гнип, подякував присутнім за спільну молитву та закликав на всіх Боже благословення. Традиційно після літургії розпочались щоденні молебні.

Сьогодні – ікони Божої Матері, названої «Додання розуму».

Дані дослідників свідчать про те, що іконографія образу склалася в XVI столітті під впливом західних гравюр та ікон зі складною символікою. Однак більша частина збережених ікон «Додання розуму» належить до XVIII-XIX століть. На них Пресвята Діва та Богонемовля зображуються з царськими вінцями на головах, при цьому Христос благословляє правою рукою, а в лівій руці Його – держава, символ царської влади. Богоматір із Немовлям зображується на темнооливковому тлі в променях Божественного світла.

Особливість ікони – своєрідні шати. Божа Матір одягнена разом із Богонемовлям у довгий дзвоноподібний плащ – далматик. Він червоного кольору, багато розшитий золотими хрестами та прикрашений дорогоцінним камінням. У верхніх кутах ікони – лампади з язиками полум’я. Пречиста Діва зображена на тлі зоряного неба, що відкривається під аркою порталу. По обидва боки підлітають до Богоматері з Немовлям Ангели із запаленими свічками; над їхніми головами – три Серафими, у підніжжі – Херувим із розпростертими крилами. Внизу видніється місто, символ Горнього Єрусалима.

Перед цією іконою звертаються з молитвою до Богоматері та Її Богонемовляти як до джерела вищої мудрості й розуму. Просять про додання розуму, про дарування допомоги в навчанні, а також про духовну просвіту та допомогу у вихованні дітей.

Також сьогодні – священномученика Мирона, пресвітера.

Священномученик Мирон був пресвітером в Ахаїї (Греція), жив у III столітті. Пресвітер був лагідним і милостивим до людей, але водночас і мужнім у захисті своїх чад.

Одного разу у свято Різдва Христового він звершував Богослужіння. До храму увійшов місцевий правитель Антипатр з воїнами, аби схопити молільників і повести їх на муки. Бачачи це, святий Мирон став палко заступатися за паству, викриваючи правителя в жорстокості.

Святий був підданий катуванню. Його повісили та стругали тіло залізними гребенями. Потім пресвітера кинули в розпечену піч, але Господь зберіг мученика; водночас ті, хто стояв поруч, до ста п’ятдесяти осіб, були обпалені вогнем, що вирвався з печі.

Тоді правитель став примушувати мученика поклонитися ідолам. Отримавши від святого Мирона тверду відмову, Антипатр наказав різати ремені із його шкіри. Святий Мирон узяв один із ременів і кинув його в обличчя мучителю. Розлютившись, Антипатр велів стругати святого Мирона залізом по обдертому тілу. Потім він віддав мученика на поталу звірам, проте звірі його не чіпали. Відчуваючи себе переможеним, Антипатр у безсилій люті наклав на себе руки.

Святого Мирона відвели до міста Кизик, де йому відсікли голову мечем. Він прийняв мученицьку кончину в 250 році.