Сьогодні, у девʼяту неділю після Пʼятдесятниці, у Свято-Троїцькому кафедральному соборі відбулись дві Божественні літургії.
Другу, соборну літургію, очолив протоієрей Іван Телятинський. Отцю-настоятелю співслужили: протоієрей Любомир Малофій, протоієрей Василій Гнип, протоієрей Роман Василиків, протодиякон Петро Стецюк, який прочитав Євангеліє дня, і диякон Юрій Грабовецький, який прочитав Апостола дня. Службу Божу прикрашав своїм співом Митрополичий хор під керівництвом заслуженого працівника культури України Михайла Замрозевича.
Під час Богослужіння лунали особливі молитовні прохання за захисників і захисниць України, за владу та побожний народ, і за спокій душ усіх полеглих воїнів нашої Батьківщини та мирних жителів; віряни вознесли спільні молитви до Спасителя за мир в Україні.
Проповідь перед Причастям вірних виголосив отець Василій, а вкінці Богослужіння до парафіян собору з повчальним словом звернувся настоятель отець Іван, подякував присутнім за спільну молитву та закликав на всіх Боже благословення. Традиційно після літургії розпочались щоденні молебні.
Бурхливе море емоцій, переживань, страхів і випробувань. Саме ним Господь веде човен Своєї Церкви. У сьогоднішньому Євангелії ми ніби самі опиняємося в тому човні та разом з апостолом Петром вигукуємо: «Господи, спаси мене!».
Апостоли, перебуваючи серед бурі, більше злякалися не хвиль, а того, що побачили Христа, Який ішов по воді. Петро ж, зі своєю гарячою вірою, захотів піти Йому назустріч. Він зробив крок, але дуже швидко зрозумів: без Бога навіть найгарячіша людська віра починає тонути. Поки погляд Петра був звернений до Христа, хвилі не мали над ним влади. Та щойно він відвів свій погляд від Господа й подивився на бурю, почав тонути.
Господь не тримає апостолів біля Себе. Він дозволяє їм плисти, дозволяє Петрові ступити на воду. Та водночас показує, що шлях до Нього неможливий без віри. Коли страх став сильнішим за довіру, Петро почав тонути. Але Господь одразу простягнув йому руку. Так само і в нашому житті: попри бурі, випробування й моменти, коли нашу віру охоплює страх, Господь не залишає нас. Він простягає Свою руку та тримає нас на плаву.
Інші записи
