Святі мученики Адріан і Наталія одружилися зовсім молодими, і всього через рік сімейного життя прийняли страждання за християнську віру.
Подружжя Адріан і Наталія жили в місті Нікомидії у Віфінській області Малої Азії. Адріан був язичником і служив чиновником імператора Максиміана Галерія (305-311 рр.), гонителя християн. Наталія була таємна християнка. Під час гонінь поблизу Нікомидії в печері ховалося 23 вірян. Їх спіймали, судили, катували та змушували принести жертву ідолам.
Потім їх повели в судову палату, щоб записати їхні імена. Тут перебував начальник палати Адріан, який запитав їх, яку нагороду очікують вони від свого Бога за муки. Вони відповіли йому:
“Hе бачило око‚ i вухо не чуло, i на серце людини не приходило те, що Бог приготував тим, хто любить Його” (1 Кор. 2:9).
Почувши це, Адріан сказав переписувачам:
“Запишіть і моє ім’я разом із ними, бо і я – християнин”.
Адріана посадили до в’язниці. Імператор радив йому викреслити своє ім’я зі списку християн і попросити вибачення. Адріан запевнив його, що він не збожеволів, а чинив так за власним переконанням. Виповнилося йому тоді 28 років.
Дізнавшись про те, що трапилося, Наталія поспішила до в’язниці, де підбадьорювала Адріана бути мужнім. Коли ув’язнених християн присудили до смертної кари, Адріана відпустили на короткий термін додому, щоб він повідомив своїй дружині про це. Побачивши Адріана, Наталія злякалася, що він відрікся від Христа, і не впустила його в дім.
Повернувшись до в’язниці, Адріан разом з іншими мучениками зазнав страшних катувань: мученикам перебивали руки та ноги важким молотом, від чого ті в страшних муках помирали. Коли черга дійшла до Адріана, дружина найбільше боялася, щоб чоловік її не збожеволів і не відрікся від Христа. Вона зміцнювала Адріана та притримувала його руки і ноги, поки кат перебивав їх молотом.
Помер святий Адріан разом з рештою мучеників 304 року. Свята Наталія після страти забрала руку свого чоловіка та зберігала її в домі, як святиню. Максиміан, стpaтивши всіх християн в темниці, повелів спaлити тiла мyчеників. Але з волі Божої почалася сильна гроза, і багато хто з мyчителів були вбиті блискавкою.
Тисяченачальник армії хотів одружитися з Наталією, яка була молода та багата. Ще перед смертю Адріана Наталія просила його молитися, щоб її не змусили вийти заміж. Тепер Адріан з’явився їй уві сні та сказав, що незабаром вона піде за ним. Так і сталося: Наталія померла на гробі свого чоловіка в передмісті міста Візантії, куди його тіло перенесли віряни.
