Про нього збереглося напрочуд мало біографічних відомостей. Ми не знаємо навіть точного часу його земного життя. Відомо головне: Антоній був християнином з Олександрії, відкрито сповідував Христа та не відмовився від Нього перед лицем переслідування.
Але серед коротких рядків давнього житія є одна деталь, яка робить цього майже невідомого мученика дуже близьким сучасній людині.
У час випробування Антоній звертався до людей, які стояли поруч, закликаючи їх дбати не лише про тіло, яке є тимчасовим, а передусім про душу, що прагне до Бога.
Антоній нагадує про те, що не потрапляє у жоден список щоденних справ: а що сьогодні сталося з моєю душею? Чи залишилося в ній місце для Бога? Чи не зробили мене страх і втома жорстокішим? Чи не навчився я проходити повз чужий біль? Чи здатний ще молитися не тільки за себе?
Бо християнська віра починається не там, де людина перестає боятися. Вона починається там, де навіть страх не стає сильнішим за вірність Христові.
Святий мученику Антонію Олександрійський, моли Бога за нас!
