На початку IV століття, у часи жорстоких переслідувань християн, двоє рідних — брат і сестра, Євлампій і Євлампія, стали прикладом непохитної віри та любові до Бога.
Юнак Євлампій, прочитавши наказ імператора поклонятися ідолам, не зміг мовчати — він відкрито визнав Христа єдиним істинним Богом. За це його схопили, катували, змушуючи зректися віри. Але жодні страждання не зламали духа мученика.
Довідавшись про муки брата, до суду прибігла його сестра Євлампія. Вона не побоялася зізнатися, що теж є християнкою. За сміливе свідчення віри Євлампію також піддали тортурам. Її мужність та лагідність вразили навіть катів.
Багато людей, які бачили цю незламність, навернулися до Христа. І хоч брат і сестра прийняли мученицьку смерть, їхній подвиг став свідченням сили любові, що перемагає страх і смерть.
Сьогодні ми вшановуємо пам’ять цих двох святих — як приклад духовної єдності, що не боїться темряви.
Молімося, щоб їхня віра стала для нас джерелом сили у наших випробуваннях, а любов до Христа — світлом, яке не згасає навіть перед лицем зла.
