Серед багатьох духовних скарбів України особливе місце займає Браїлівська ікона Божої Матері — образ, доля якого тісно переплетена з історією нашого народу, його випробуваннями, вірою та надією.
Ще у XVII столітті ця святиня перебувала у невеличкому містечку Браїлів на Поділлі, де її шанували як чудотворну. Проте в 1672 році, під час турецького нашестя, храм було розорено, а ікона зникла. Здавалося, що святиня втрачена назавжди.
Та через понад два століття, у 1887 році, Божий Промисел знову явив світові цю ікону. У Почаївській лаврі її віднайшов професор і священник о. А. Ф. Хойнацький. На звороті було написано: «Зображення чудотворної ікони Божої Матері Браїлівської». З благословення церковної влади святиню урочисто повернули до Браїлова — у монастир, де вона знову стала місцем молитви і численних чудес.
У 1890 році на ікону поклали срібно-позолочену ризу, подаровану благодійником, що побажав залишитись невідомим. Після революційних подій 1917 року монастир був розорений, а разом з ним зникла і риза. Доля самої ікони залишалася невідомою — за переказами, вона певний час перебувала у парафіяльному храмі Браїлова.
Сьогодні в монастирі зберігається копія чудотворного образа, перед яким продовжують молитися тисячі вірян. Бо головне не лише дерево чи фарби — головне жива віра, яка через століття зберігає духовну пам’ять нашого народу.
Нехай молитви перед Браїлівською іконою Божої Матері зміцнять кожного, хто шукає розради, зцілення і миру.
Вона нагадує нам: навіть коли святиня зникає зовні, її сила залишається у серцях тих, хто вірить.
