Наступного дня після свята Різдва Пресвятої Богородиці Православна Церква вшановує пам’ять батьків Діви Марії – святих праведних Богоотців Іоакима й Анни. Вони проживали в Назареті Галілейському, святий Іоаким походив з царського роду Давида, а свята Анна, жінка його – з роду первосвященника Аарона. Святі Богоотці Іоаким й Анна мали власне господарство та прибутки з нього ділили на три частини: одну давали на храм Божий, другу – бідним, а з третьої жили самі.
Батьки Пречистої Діви залишалися бездітними, проживши пʼятдесят років у благочестивому шлюбі, служили Богу, приносили жертви в храмі та допомагали бідним. Подружжя довго чекало на появу дитини, але дожило до сивих років бездітними.
У ті часи люди були переконані: майбутній Спаситель Світу не може з’явитись у грішних батьків. Тому Іоаким й Анна постійно потерпали від докорів оточуючих, адже безпліддя в народі, що очікував на народження Месії, вважалася карою за важкі гріхи.
В одне зі свят Іоаким приніс до Єрусалимського храму свою жертву Богові. Проте священник не прийняв його жертви, вважаючи сивочолого чоловіка запеклим грішником. Іоаким із глибоким сумом пішов до юдейської пустелі і там зі сльозами молився Богові про дарування немовляти. Свята Анна, дізнавшись про події у храмі, і про те, як був принижений її чоловік, також почала з новою силою просити Всевишнього про милосердя до їхньої родини.
Якось у саду вона побачила гніздо, в якому були маленькі пташенята. І це так вплинуло на її жіночі почуття, що з серця в той час вилилась гаряча й голосна молитва до Бога. Іоаким й Анна пообіцяли: якщо станеться диво, і в них народиться дитина, тоді вони обов’язково присвятять її на служіння Богові. Про те, що їхня молитва почута, і що невдовзі світ побачить майбутню Матір Свого Спасителя, святе подружжя сповістив архангел Гавриїл.
Святий Іоаким помер через кілька років по введенні в храм Благословенної своєї Дочки, у 80-річному віці. Свята Анна померла у віці 70-ти років, через два роки після нього, провівши їх при храмі, поряд з Дочкою.
Святі праведні Богоотці Іоаким та Анна є прикладом для християнської сім’ї, зразком подружньої вірності й любові, взаємної поваги та підтримки, благочестя та надії на Бога. Приклад життя святих навчає нас, що не залежно від обставин життя та наших можливостей, у нас завжди залишається надія на Божу поміч та опіку, на Його батьківське милосердя.
