22 червня Православна Церква вшановує пам’ять священномученика Євсевія, єпископа Самосатського — великого захисника православної віри, який жив у непростий для Церкви час і став одним із тих архіпастирів, завдяки кому було збережено чистоту християнського вчення.
IV століття стало часом важких випробувань. Після Першого Вселенського Собору в Нікеї єресь Арія не зникла. Навпаки, вона продовжувала поширюватися, знаходячи підтримку серед впливових осіб та навіть деяких імператорів. Аріани заперечували Божественну природу Господа Ісуса Христа та намагалися нав’язати своє вчення всій Церкві.
Саме тоді Господь покликав святого Євсевія стати на захист істини. Будучи єпископом Самосати, він не боявся відкрито свідчити про православну віру, навіть коли це загрожувало йому вигнанням, переслідуваннями та втратою становища.
Святитель підтримував великих отців Церкви — Василія Великого, Григорія Богослова та Мелетія Антіохійського. Разом із ними він відстоював православне вчення та допомагав вірним залишатися в єдності з Церквою Христовою.
Коли аріани почали усувати православних єпископів, святий Євсевій таємно подорожував різними містами та областями. Він зміцнював громади, поставляв священників та єпископів, підтримував тих, хто страждав за віру. Часто ці подорожі були небезпечними, але любов до Бога була сильнішою за будь-який страх.
Сьогодні приклад святого нагадує кожному християнину, що справжня віра перевіряється не в час спокою, а в час випробувань. Саме тоді людина показує, кому вона довіряє своє серце — світові чи Христу.
