Сьогодні Православна Церква вшановує Волинську ікону Божої Матері — одну з найдавніших святинь українського православ’я.
Вона пережила князів, війни, пожежі, зміни держав і поколінь. Перед нею молилися тоді, коли Волинь була серцем давньої Русі. Перед нею схиляли коліна тоді, коли людська надія згасала, а залишалася лише віра.
І саме тому ця ікона стала не просто пам’яткою XIV століття. Вона стала образом незламності молитви.
Ми часто просимо Богородицю змінити наші обставини. Але Церква століттями свідчить про інше. Спочатку Вона змінює людське серце. І вже серце, сповнене миру, здатне змінювати світ.
