Митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф очолив Божественну літургію у Свято-Троїцькому кафедральному соборі

24 листопада 2024 року. 22-ГА НЕДІЛЯ після П’ятидесятниці. 

 Вмц. Катерини, прп. Меркурія Чернігівського, ігумена Бригинського. Прп. Меркурія посника Києво-Печерського.

Апостола читав студент ІІІ-курсу ІФБІ Андрейчук Денис, Євангеліє виголосив протодиякон Стецюк Петро.

Також під час богослужіння підносились молитовні прохання за воїнів, які захищають Україну, за владу і наш народ та за спокій душ усіх полеглих оборонців Батьківщини і мирних жителів, які загинули під час війни.

Святий преподобний Меркурій Чернігівський, ігумен Бригинський, прикраса землі Чернігівської та її слава, народився у 1870 році в багатодітній родині та одержав при хрещенні ім’я Максим. Батьки преподобного походили із благочестивих селян та проживали у селі Щаснівка Бобровицького району Чернігівської області. У праці, навчанні та молитві пройшли дитячі та юнацькі роки святого. Він не уявляв себе без Бога і з ранніх літ мріяв про монашество.

У зрілому віці, усвідомивши сенс людського буття, пізнавши Бога та полюбивши красу Церкви, преподобний направився до Києво-Печерської Лаври, де молився та виконував покладені на нього послухи. За велику ревність до молитви, доброту, любов, працелюбство Максима зарахували до братії Києво-Печерської Лаври та постригли в ченці з іменем Меркурій, на честь преподобного Меркурія, посника Києво-Печерського, в Дальніх печерах. Незабаром монаха Меркурія було рукоположено в сан ієродиякона, а пізніше він прийняв сан ієромонаха.

Після приходу на Бригинську парафію, преподобний Меркурій деякий час проводив Богослужіння в однієї парафіянки вдома, але завжди всім повторював, що так довго тривати не може. І так довго не тривало, бо всі свої сили він віддавав для того, щоб на місці колишнього храму стояв новий. Незважаючи на всі перешкоди, з Божою допомогою було збудовано невелику церкву.

У березні 1949 року святий Меркурій був нагороджений Патріаршою Грамотою, у якій сказано: «Благословення за усердні труди на славу святої Церкви», підписаною Святійшим Патріархом Олексієм, а на початку п’ятдесятих років ієромонах Чернігівської єпархії Меркурій був возведений у сан ігумена.

Преподобний Меркурій подвизався на Бригинській парафії до 1956 року, будучи ревним служителем Церкви Христової. Проводячи дні свого життя в постійній боротьбі, подвигах, постах і молитвах, одержав від Бога дар зцілення, і багатьом людям допомагав чим тільки міг. Святий все робив зі смиренням і простотою, нічого не робив з користю для себе. Через своє ревне служіння Богу та молитовну допомогу людям Меркурій не раз терпів багато скорбот. Його серце було простим, а не двояким і нечесним; добрим, а не лукавим. Отець Меркурій жив, маючи в душі мир і добрі стосунки зі всіма людьми.

За молитвами преподобного не раз ставалися зцілення. Так, одного разу до нього привезли хлопчину, що страждав на епілепсією, і за його молитвами недуга відійшла. «Допомогла віра батька і сльози матері», — говорив він, смиренно приховуючи дар, одержаний від Господа.

Проживши Богоугодно 86 років, 1956 року святий преподобний Меркурій Чернігівський, ігумен Бригинський, відійшов з миром до Небесних Божих осель. До сьогоднішнього дня за молитвами святого люди отримують благодатну допомогу Божу у своїх життєвих потребах. 21 жовтня 2011 року був причислений до лику святих для місцевого шанування.