Свята мучениця Тетяна, памʼять якої ми сьогодні згадуємо, народилася в знатній римській сім’ї – її батько тричі обирався консулом і був таємним християнином і виховав дочку відданою Богові та Церкві. Її ім՚я походить від римського чоловічого імені Татій (лат. Tatius), що бере початок від легендарного царя Тита Татія.
Коли свята Тетяна досягла повноліття, то вирішила провести решту свого життя в дівоцтві та цнотливісті. Вона назавжди відмовилася від подружнього життя та була поставлена дияконисою в одному з римських храмів і служила Богові, постячись й молячись, доглядаючи за хворими та допомагаючи нужденним.
У той час, християн усюди примушували поклонятися римським богам, погрожуючи їм у разі непокори, лютими муками й смертю. Одного разу, була заарештована і Тетяна, яку різними катуваннями примушували зректися Христа. Вона була приведена в храм, щоб поклонитись ідолу, але вона молилася Богові й стався землетрус: ідол впав і розбився на частини. Обвалилась також і частина храму, придавивши багатьох язичників і жерців. Тоді повели мученицю на суд і муки. Спочатку стали її бити по обличчю та рвати тіло залізними гаками. Згодом самі мучителі змучились та більше почали мучитись.
Свята мучениця Тетяна ж мужньо молилася за своїх мучителів і просила Господа, щоб Він розкрив їм світло Істини. Молитва її була почута: Небесне світло осяяло мучителів й вони побачили чотирьох ангелів, які оточували святу. Вони впали перед нею на землю та стали благати її: «Прости нас, служнице Істинного Бога, прости, бо не з нашої волі ми завдавали тобі муки».
На другий день суддя знову наказав привести на муку святу Тетяну, але побачили її абсолютно здоровою. Обличчя її було спокійним і радісним. Суддя став переконувати діву, щоб вона принесла жертву ідолам, але старання його залишились марними. Тоді він наказав оголити святу та бритвами різати її. Потім її хрестоподібно розпростерли на землі та довгий час били жезлами, так що мучителі знемагали й часто змінювалися. Тоді мученицю знову вкинули в темницю. Тут вона провела всю ніч, молячись Господу.
Вранці святу Тетяну знову привели на суд. Побачивши її цілком здоровою, усі були здивовані й вражені. Тоді знову тіло святої мучениці рвали залізними гаками й вирвали їй груди. Після цього її кинули в темницю. На ранок Тетяну привели в цирк і випустили на неї лева, але тварина не торкнулася святої. Пізніше її знову повісили та знову почали стругати її тіло, але Ангели її оберігали. Святу вкинули у вогонь, але і вогонь не шкодив їй: сила вогняного полум’я стихала.
Усі тортури були вичерпані, тому святій мучениці Тетяні ухвалили смертний вирок і мужня страждальниця була усічена мечем. Сталось це 235 року. Разом з нею, як християнин, був страчений і батько, який відкрив їй істини віри Христової.
Інші записи
АНОНС
