Митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф очолив читання другої частини великого покаянного канону преподобного Андрія Критського у Свято-Троїцькому кафедральному соборі

Помилуй мене, Боже помилуй мене!

Читання другої частини великого покаянного канону преподобного Андрія Критського. Очолює митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф

м. Івано-Франківськ

Свято-Троїцький кафедральний собор ПЦУ

24.02.2026 р. Б.

«Не їсти один одного» потрібно не тільки в піст!

З наближенням і настанням посту часто починають використовувати вислів «Головне у піст – не їсти один одного». Цими, здавалось би, мудрими словами багато хто намагається не так віддати перевагу духовному посту, як радо виразити, що можна їсти все, що завгодно. Так, духовна складова посту є в рази важливішою. Але ж хіба «не їсти один одного» – головне тільки в піст? Під духовним постом ми розуміємо молитву, покаяння, виправлення, примирення, смирення тощо. Та ці складові духовного посту повинні супроводжувати християнина щодня й круглий рік. А дні посту даються для того, щоб свій безперервний духовний піст людина підсилила ще й тілесним утриманням.

Священні Писання та Передання не протиставляють духовний та тілесний піст. Тілесний піст марний без духовного, але й духовний – не достатній без тілесного. У Старозавітній історії багато праведників постили саме утриманням від їжі. А під час проповіді Іони ніневитянам, крім заклику навернутися, їм була чітка вказівка: «Щоб ні люди, ні худоба, ні воли, ні вівці нічого не їли, не ходили на пасовище і води не пили» [Іона. 3:7]. Якби тілесний піст був не важливий, то чи постив би тілесно Сам Христос, і чи не перетворив би, й справді, каміння на хліб [Мф. 4:2-4]? Тобто, тілесний піст освячений самим прикладом Спасителя. «Якщо б піст не був потрібний для тіла, Христос не постив би», – прп. Ісаак Сирін. Наведемо ще кілька цитат святих отців про важливість гастрономічного посту. «Справжній піст – це відчуження від зла; але початок його – утримання від їжі», – свт. Василій Великий. «Ти постиш? Покажи мені це ділами. Але й уста нехай постять від їжі», – свт. Іоан Золотоустий. «Щоб ми не тільки душею, але й тілом постили, утримуючись від їжі та від усякого тілесного насолодження», – прп. Афанасій Великий. «Не будемо шукати послаблення в їжі, бо через черево входить розслаблення душі», – прп. Феодор Студит. «Хто не приборкує черева, той не може очистити серця», – прп. Симеон Новий Богослов. Ну і врешті, прп. Іоан Дамаскин: «Піст – це віддалення від їжі згідно з уставом і часом, установленим Церквою».

СИЛА СВЯТОГО ХРЕСТА

Благодать та сила Святого Хреста обумовлені не його формою, тобто хрестом, а тим фактом, що це Хрест Христовий, знаряддя, за допомогою якого Христос спас світ. Це жертівник, на якому Він приніс Себе в жертву за весь світ. Усе приниження, виснаження, страждання, біль, смерть, які Він переніс заради нас, досягають своєї кульмінації на Хресті. На Хресті Він зазнав найглибшу біль та найбільше приниження заради нас. Уся справа Христа, Усе Його людинолюбство зведені в Його Хресті. Коли хтось, як каже святий Григорій Палама, з іронією запитав одного з наших благочестивих отців, чи вірить він в Розп’ятого, він відповів: так, я вірю в Того, хто розіп’яв гріх. Як говорить св. Златоуст: Раніше Хрест був справою ганьби та пекла, але тепер він став славою та честю. А що Хрест є славою, послухай Христа, Який говорить: І нині прославив Мене Ти, Отче, Своєю Славою, яку Ти мав у Собі раніше світу. Розуміючи під славою Хрест.