Рання з читанням 12-ти Євангелій Святих Страстей Господніх напередодні Великої пʼятниці, спомину святих спасительних страстей Господа нашого Ісуса Христа, у Свято-Троїцькому кафедральному соборі

СЛАВА СТРАСТЯМ ТВОЇМ і ДОВГОТЕРПІННЮ ТВОЄМУ ГОСПОДИ
Євангеліст Іоан Богослов повідомляє, що після взяття Спасителя під варту в Гефсиманському саду Його відвели у дім першосвященника Анни а згодом у дім Каяфи. З дому першосвященника Анни Спасителя відвели до першосвященника Каяфи де зібралися книжники і старійшини які шукали лжесвідчення проти Ісуса, щоб убити Його. Каяфа та старійшини не мають найменшого прагнення знайти істину, саме тому Господь не відповідає на їхні запитання та не захищає Себе перед лжесвідками. Невипадково преподобний Антоній Великий говорив:”Будь мудрий; мовчанням затули вуста тих, хто зводить на тебе наклеп”. На запитання Каяфи: “скажи нам, чи Ти Христос, Син Божий”(Мф. 26.63) Господь свідчить, що Він – Син Божий та Спаситель світу. І натовп відповів: “повинен смерті”(Мф. 26.66.). Зв’язаного Господа привели на суд до римського прокуратора Понтія Пилата перед яким юдейські старійшини і народ вимагаючи страти Спасителя кричали: хай буде розп’ятий: “ Кров Його на нас і на дітях наших” (Мф.27, 20; 22-23, 25). І привели Його на місце Голгофу, що значить: “Лобне місце”(Мк. 15.22). Була третя година і розіп’яли Його (Мк. 15. 26). Переносячи Хресні страждання, Господь пролив Свою кров і віддав Своє життя за гріхи всього людського роду – у спокутування первородного гріха. Добровільною жертвою Спасителя спокутувалася прадавня провина Адама і Єви, і поверталося втрачене ними синівство людини і життя вічне. Хрест-знаряддя мученицької й ганебної страти за часів Христа – з моменту розп’яття Спасителя стає символом великої жертви Господа за весь людський рід. За словом св. В. Великого: “Усі частини світу були приведені до спасіння частинами Хреста”. Під час читання дванадцяти Страсних Євангелій, парафіяни слухають євангельські оповіді із запаленими свічками в руках, і після кожного читання лунають слова подяки Господу: «Слава довготерпінню Твоєму, Господи!»
Утреня Великої П’ятниці – одне з найбільш хвилюючих і зворушливих богослужінь усього церковного року. Ми згадуємо, що під час прощальної бесіди з учнями Господь казав: «Поправді, поправді кажу вам, що ви будете плакати та голосити, а світ буде радіти. Сумувати ви будете, але сум ваш обернеться в радість!» (Ін. 16: 20). Так і для кожної віруючої людини смуток Великої П’ятниці стає радістю Воскресіння.

Велика і Страсна п’ятниця – найскорботніший день для православних християн усього світу. В цей день Церква згадує неправедне осудження Синедріоном і Пилатом Ісуса Христа, Його страждання, розп’яття на хресті, приниження, побиття, глузування, знущання, терновий вінець, цвяхи, оцет, спис у ребра, смерть і покладення Його тіла до гробу, зішестя душею в пекло для сповіщення там перемоги над смертю і визволення душ, які з вірою чекали Його пришестя.

Цей день є часом роздумів про те, що Ісус Христос зробив за нас і яку жертву Він приніс. Він став жертвою за наші гріхи, щоб ми могли отримати прощення та спасіння. Також це час для покаяння і внутрішнього очищення, коли християни згадують свої гріхи і просять Бога про прощення та милосердя.

Ми з трепетом і тугою згадуємо святі спасительні страждання Сина Божого, які Він добровільно поніс заради нас. Проте Спаситель не гнівався, не виправдовувався, не погрожував мучителям, а навпаки – молився за них: «Отче, прости їм, бо не відають, що чинять» (Лк. 23: 34).

Велика п’ятниця є днем глибокого смутку та покаяння. Цей день нагадує нам про величезну жертву, яку зробив Ісус Христос за нас, і спонукає до подяки і вдячності за таке безмежне милосердя. Ми маємо усвідомити, якою дорогою ціною всі ми викуплені. Син Божий став Сином людським, щоб дарувати нам життя вічне. Безгрішний Господь Ісус Христос помер за людські гріхи. Він віддав Своє життя для того, щоби ми жили. Він зійшов навіть до пекла, щоби ми могли піднятися на Небеса. Господь став в’язнем, щоби зробити нас вільними. Хрест, на якому Його розіп’яли, став для нас знаменням життя і спасіння. «Як в Адамi всi вмирають, так у Христi всi оживуть» (1 Кор. 15: 22).

Винесення Плащаниці і Чин поховання – це два найважливіших Богослужіння в цей найскорботніший день. Ми повинні достойно підготуватися, щоб поклонитися Плащаниці Гробу Господнього, з якого лине тиша і з якого ми отримуємо духовну підтримку й надію на те, що як Господь воскрес, так і ми всі воскреснемо.


https://www.facebook.com/share/tPsXbc6sdCvLLA22/?mibextid=WC7FNe