В цей січневий день 80 років тому солдати 60-ї армії 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау. Пізніше цей день, 27 січня, став встановленою Генасамблеєю ООН на міжнародному рівні пам’ятною датою всіх жертв Голокосту. Тож сьогодні ми разом зі світовою спільнотою поділяємо біль за жертвами цієї жахливої трагедії минулого століття, яка не оминула тоді і наші землі.
Український народ розуміє цей біль, адже нині ми переживаємо велику трагедію цілеспрямованого, навмисного і ненависницького знищення російською імперією зла нашого мирного народу. Росія пішла на нас війною з ідеологічних мотивів, з ненависті та упередженості щодо українців. Вона фанатично прагне будь-якою ціною знищити наш народ просто через те, що ми є українцями, як сказав кремлівський тиран – «остаточно вирішити українське питання». Ми згадуємо Голокост як один із найбільших злочинів проти людяності. Нинішня війна проти нашого народу теж є людиноненависницьким злочином, який коїться на очах у всього світу та потребує протидії та засудження.
Вже довгий час українці на собі відчувають ненависть і зло з боку путінської тиранії, її смертоносну сутність. Подібні злочини проти людськості, проти мирних людей, не мають виправдань і строків давності. І трагедія Голокосту – цьому приклад. Усім натхненникам, виконавцям і прихильникам цих злочинів – вічне засудження і справедливий Суд Божий. Усім жертвам страшних людиноненависницьких злочинів – вічний спокій і пам’ять. А нам, Господи, дай сил, аби зупинити сучасних терористів і вбивць!
Також сьогодні Православна Церква України вшановує подію перенесення мощей святителя Іоана Золотоустого до Константинополя.
У 438 році Прокл, Патріарх Константинопольський, звершуючи Богослужіння в храмі святої Софії, виголосив похвальне слово пам’яті свого великого учителя. У своєму слові Патріарх Прокл порівнював святителя Іоана Золотоустого зі святим Іоаном, Предтечею Господнім. Народ, що горів любов’ю до Іоана Золотоустого, не давши Патріархові закінчити свого слова, почав просити його звернутися до імператора з проханням про перенесення мощей святителя з Коман у Константинополь. Феодосій ІІ (син імператриці-гонительки Євдоксії) погодився та відправив у Коман гінців із срібною ракою, щоб із пошаною перевезти мощі святого.
Коли ж посланці правителя підійшли до гробу святителя Іоана, вони не змогли підняти його мощі. Тоді імператор, у каятті, написав послання святому, просячи в нього прощення за себе й за свою матір Євдоксію. Послання це прочитали біля раки з мощами Іоана Золотоустого, поклали на неї й звершили всеношне бдіння. Потім легко підняли мощі й занесли їх на корабель. У цей час відбулося зцілення вбогої людини.
Численний клір зі свічками, кадилами та хоругвами взяли срібну раку з мощами та з молитвами внесли її у храм святої мучениці Ірини. Народ не відходив від раки весь день та всю ніч. Ранком мощі святого Іоана Золотоустого були віднесені в соборну церкву. Коли рака була поставлена, весь народ єдиними вустами викликнув: «Прийми престол свій, отче!» — і Патріарх Прокл із багатьма, що стояли біля раки, побачили, як святитель Іоан, мов живий, відкрив вуста свої й вимовив: «Мир всім!».
Із Константинополя у 1204 році мощі було вивезено хрестоносцями, котрі доправили їх у Рим. Тільки в 2004 році папа Іоанн Павло ІІ повернув їх на попередне місце. Ще у IX столітті святими Йосифом Піснеписцем та Космою Вестітором було складено піснеспіви на честь перенесення мощей Іоана Золотоустого, що і нині співаються Церквою. Нехай за молитвами святого Іоана Золотоустого Господь подасть благодать та зцілення всім, хто з вірою звертається до нього!
Інші записи
Парастас за спочилим протоієреєм Іоаном Мудрейком
