У День вишиванки ми не просто святкуємо, ми знову і знову засвідчуємо нашу давню історію, унікальні традиції, наші глибокі корені, силу віри, відчуття краси і гармонії, нашу українську багату духовність та культуру.
Носімо цей святковий вишитий одяг – завжди з повагою, любов’ю та гордістю! Вишиванка оповідає про наше минуле та відображає майбутнє, несе у світ красу та вроду, об’єднує, дарує відчуття дому, родини, затишку.
Сьогодні для нас всіх вишиванка – також символ нескореності, волелюбності, непохитної віри в Перемогу, єднання українців у боротьбі з ворогом. Це візитівка українців у світі. Це повага до нашої історії та її «написання» нині – нашими з вами діями, прагненнями, мріями. Нехай Господь оберігає Україну та її побожний та мужній народ!
Важко нині уявити Українську Церкву без української вишивки – без вишитих рушників, облачення священнослужителів, вишитих ікон. Це наше, рідне, автентичне, таке близьке та зрозуміле серцю. Це наша спадщина, наша культура, самобутня традиція. Це наша історія, яку ми оповідаємо та передаємо в кожному особливому стібку, в кожній вишиваній формі, в кожному кольорі, що складає унікальний та промовистий візерунок будь-якої української вишивки.
Білий, чорний та червоний – всім відома класика кольорів вишиванки. «Червоний – то любов, а чорне – то журба», – згадуються слова відомої пісні. Проте у церковній символіці чорний колір здебільшого означає скорботу, сум, але водночас він відтіняє, «заспокоює» яскраве, світське, хаотичне та врівноважує емоції. Білий колір символізує силу, чистоту, безмежжя, це символ божественної слави. А червоний – колір мучеництва, жертовності й любові.
Незліченними та різноманітними є візерунки та поєднання символів та кольорів наших вишиванок. Але сьогоднішнє свято, День вишиванки – це день справжнього єднання українців у всьому світі в цих барвистих, унікальних і святкових вишитих убраннях, які завжди і ВСІМ до лиця. Нехай весь світ знає, що вишиванки – це символ сильних, вільних і мужніх людей, українців!
У День вишиванки згадуємо: ми – не просто народ у вишитих сорочках, ми – нація з глибоким корінням, сакральними символами та живою вірою.
Вишиванка – це більше, ніж одяг. Це молитва, вплетена у тканину; це хрестик за хрестиком – любов, віра, надія. Це голос наших матерів і бабусь, які вишивали сорочки своїм дітям, ніби захисні обереги.
Сьогодні ми дякуємо тим, хто передав нам цю спадщину, і з гордістю несемо її далі – у світ, у майбутнє, у вічність.
Інші записи
Всенічне бдіння у Свято-Троїцькому кафедральному соборі напередодні другої неділі після Пʼятдесятниці, всіх святих землі Української
