🙏Настоятель собору у співслужінні духовенства очолив всеношне бдіння у Світлу суботу, напередодні Антипасхи, 2-ої неділі після Пасхи, у яку Церква вшановує апостола Фому, святителя Епіфанія, єпископа Кіпрського та преподобного Амфілохія Почаївського.
Сьогодні Православна Церква України вшановує памʼять святих рівноапостольних Кирила та Мефодія. Церква називає святих братів Кирила і Мефодія «Вчителями Словʼянськими», тобто «Апостолами слов’ян», оскільки вони принесли християнську просвіту слов’янським народам на їхній рідній мові.
Святі рівноапостольні першовчителі і просвітителі слов’янські, брати Кирило і Мефодій походили зі знатної і благочестивої сім’ї, що жила в грецькому місті Солуні. Святий Мефодій був старшим із семи братів, святий Костянтин (Кирило – його чернече ім’я) – наймолодшим. Святий Мефодій був спочатку у військовому званні і був правителем в одному з підпорядкованих Візантійській імперії слов’янських князівств, що дало йому можливість навчитися слов’янської мови. Пробувши там близько 10 років, святий Мефодій прийняв потім чернецтво в одному з монастирів на горі Олімп.
Святий Костянтин змалку вирізнявся великими здібностями і навчався разом із малолітнім імператором Михайлом у найкращих учителів Константинополя, зокрема у Фотія, майбутнього Патріарха Константинопольського. Святий Костянтин досконало осягнув усі науки свого часу і багато мов, особливо старанно вивчав він творіння святителя Григорія Богослова. За свій розум і видатні пізнання святий Костянтин отримав прізвисько Філософа (мудрого). Після закінчення навчання святий Костянтин прийняв сан ієрея і був призначений хранителем патріаршої бібліотеки при храмі Святої Софії, але незабаром покинув столицю і таємно пішов у монастир. Розшуканий там і повернутий до Константинополя, він був призначений учителем філософії у Вищій константинопольській школі. Мудрість і сила віри ще зовсім молодого Костянтина були настільки великі, що йому вдалося перемогти в дебатах вождя єретиків-іконоборців Аннія. Після цієї перемоги Костянтин був посланий імператором на диспут для дебатів про Святу Тройцю із сарацинами (мусульманами) і також здобув перемогу. Повернувшись, святий Костянтин пішов до брата свого святого Мефодія на Олімп, проводячи час у безперервній молитві і читанні творінь святих отців.
Незабаром імператор викликав обох святих братів із монастиря і відправив їх до хозарів для євангельської проповіді. На шляху вони зупинилися на деякий час у місті Корсуні, готуючись до проповіді. Там святі брати чудесним чином знайшли мощі священномученика Климента, папи римського. Там же в Корсуні святий Костянтин знайшов Євангеліє і Псалтир, написані «русскими буквами». Після цього святі брати вирушили до хозарів, де здобули перемогу в дебатах з іудеями і мусульманами, проповідуючи Євангельське вчення. На шляху додому брати знову відвідали Корсунь і, взявши там мощі святого Климента, повернулися до Константинополя.
Святий Костянтин залишився в столиці, а святий Мефодій отримав ігуменство в невеликому монастирі Поліхрон, недалеко від гори Олімп, де він подвизався раніше.
Незабаром прийшли до імператора посли від моравського князя Ростислава, якого гнобили німецькі єпископи, з проханням надіслати в Моравію вчителів, які могли б проповідувати рідною для слов’ян мовою. Імператор покликав святого Костянтина і сказав йому: «Необхідно тобі йти туди, бо краще за тебе ніхто цього не виконає». Святий Костянтин з постом і молитвою приступив до нового подвигу. За допомогою свого брата святого Мефодія та учнів Горазда, Климента, Сави, Наума й Ангеляра він склав слов’янську абетку і переклав слов’янською мовою книги, без яких не могло звершуватися Богослужіння: Євангеліє, Апостол, Псалтир і вибрані служби. Це було 863 року.
Після завершення перекладу святі брати вирушили до Моравії, де їх прийняли з великою честю, і стали навчати Богослужіння слов’янською мовою. Це викликало злість німецьких єпископів, які звершували в моравських церквах Богослужіння латинською мовою, і вони повстали проти святих братів, стверджуючи, що Богослужіння можна звершувати лише однією з трьох мов: єврейською, грецькою або латинською. Німецьких єпископів осоромили, але озлобилися ще більше й подали скаргу в Рим. Святі брати були покликані в Рим для вирішення цього питання. Взявши із собою мощі святого Климента, Папи Римського, святі Костянтин і Мефодій вирушили до Риму.
Інші записи
Вечірнє Богослужіння у Свято-Троїцькому кафедральному соборі
