5 березня 1950 року під Львовом, у селі Білогорща, у бою загинув Головнокомандувач Української Повстанської Армії Роман Шухевич. Образ незламного Генерала увійшов в історію поряд із засновником ОУН Євгеном Коновальцем і провідником Степаном Бандерою.
«…раніше чи пізніше нам доведеться згинути в боротьбі з брутальною силою. Але, запевняю вас, — ми не будемо боятися вмирати, бо, вмираючи, будемо свідомі того, що станемо добривом української землі. Це наша рідна земля потребує ще багато добрива, щоб у майбутньому виросла на ній нова українська генерація, яка довершить те, що нам не суджено було довершити» — Роман Шухевич.
Сьогодні франківці зібралися біля пам’ятника Роману гШухевичу, щоб вшанувати річницю з дня його загибелі. Відбулось віче й панахида з нагоди цього дня.
Роман Шухевич став символом незламності, відваги та відданості своїй державі. Його боротьба — це нагадування про те, якою дорогою ціною виборюється свобода
Він обрав смерть у бою замість капітуляції. І довів, що ідея вільної України сильніша за кулі. А нині його справу продовжує кожен воїн ЗСУ, вибиваючи того самого окупанта з нашої землі. Ми боремося так само безкомпромісно, бо любов до свого народу дає силу вистояти у найважчі часи.
Ми схиляємо голови у пам’ять про тих, хто віддав життя за Україну, і дякуємо всім, хто сьогодні продовжує цю боротьбу. Справа Шухевича живе в нашій незламності та триватиме до нашої остаточної перемоги!
Інші записи
