Високопреосвященнійший Іоасаф, митрополит Івано-Франківський і Галицький, очолив всенічне бдіння у Свято-Троїцькому кафедральному соборі напередодні двадцять сьомої неділі після Пʼятдесятниці, святих праотців

Митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф очолив всенічне бдіння у нашому соборі напередодні двадцять сьомої неділі після Пʼятдесятниці, святих праотців.

Високопреосвященнійшому владиці співслужили: настоятель собору протоієрей Іван Телятинський, протоієрей Петро Гава, протоієрей Василій Гнип, протоієрей Роман Василиків, протодиякон Петро Стецюк і диякон Андрій Сиротюк.

«Петро ж, уставши, побіг до гробу і, нахилившись, побачив самі тільки ризи, що лежали, і пішов назад, дивуючися з того, що сталося. Того ж дня двоє з них йшли в село, що було стадій за шістдесят від Єрусалима і звалося Еммаус. І розмовляли між собою про всі ці події. І коли вони розмовляли і міркували між собою, Сам Ісус, наблизившись, пішов з ними. Але очі їхні були стримані, так що вони не впізнали Його. Він же сказав до них: про що ви сперечаєтесь між собою, ідучи, і чим ви засмучені? Один з них, на ім’я Клеопа, сказав Йому у відповідь: невже Ти, один з тих, що прийшли до Єрусалима, не знаєш, що сталося в ньому цими днями? І сказав їм: що саме? Вони відповіли Йому: про Ісуса Назарянина, Який був мужем-пророком, сильним ділом і словом перед Богом і всіма людьми. Як видали Його первосвященики і начальники наші для засудження на смерть і розіп’яли Його. Ми ж сподівалися, що Він є Той, Хто має визволити Ізраїль, до того ж сьогодні вже третій день, як усе це сталося. Та ще й налякали нас деякі жінки з наших, які вранці були біля гробу, і не знайшли тіла Його, і, прийшовши, розповідали, що вони бачили і явлення ангелів, які говорять, що Він живий. І пішли деякі з наших до гробу, і знайшли так, як жінки говорили, а Самого ж не бачили. Тоді Він сказав їм: о нерозумні і мляві серцем, щоб вірувати в усе, про що говорили пророки! Чи не так же належало постраждати Христу й увійти в славу Свою? І, почавши від Мойсея і від усіх пророків, пояснював їм сказане про Нього у всьому Писанні. І наблизились вони до того села, куди йшли; і Він робив вигляд, що хоче йти далі. А вони затримували Його, кажучи: залишся з нами, бо вже вечоріє, і день закінчується. І Він увійшов і залишився з ними. І коли Він возлежав з ними, то взяв хліб, благословив, переломив і подав їм. У них же відкрилися очі, і вони впізнали Його. Але Він став невидимим для них. І вони казали один одному: чи ж не палало в нас серце наше, коли Він говорив нам у дорозі і коли пояснював нам Писання? І, вставши тієї ж години, повернулися до Єрусалима і знайшли разом одинадцятьох і тих, що були з ними, які говорили, що Господь воістину воскрес і явився Симонові. І вони розповіли, що було в дорозі, і як вони Його впізнали у переломленні хліба» (Лк. 24:12-35).

Розклад Богослужінь на завтра:

07:30 БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ

10:00 СОБОРНА БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ

12:00 Молебні: за недужих, за страждаючих від недуги пияцтва, за перемогу України (послідовно)

15:00 Акафіст подячний «Слава Богу за все»

17:30 Вечірня з акафістом до Господа Ісуса Христа

Подати записку за здоров’я та за упокій на недільну літургію⤵️

https://forms.gle/ZZhY5thJy1SsmohF8

Святитель Григорій Богослов

Про Святого Духа

Чого баришся, душе моя? Оспівай і славу Духа; не відокремлюй у слові Того, Хто не виключений за єством. Із трепетом шануємо великого Духа: Він мій Бог, Ним пізнав я Бога, Він Сам є Бог і мене в тому житті творить богом.

Він всемогутній; Він роздавач дарів, предмет пісень чистого лику небесних і земних; Він Життєподатель, сидить на звеличеному престолі, походить від Отця. Він Божа сила, Самоволодар. Він не Син (тому що єдиний є благий Син єдиного Всеблагого), але Він і не поза невидимим Божеством, а рівночесний.

Хто ж хоче Божество небесного Духа знайти на сторінках Богонатхненного закону, той побачить багато чистих і разом змичних стежок, якщо тільки побажає побачити, якщо хоч трохи серцем залучив чистого Духа й розум у нього гострозорий.

А якщо хто зажадає відкритих слів найласкавішого Божества, то нехай знає, що нерозсудлива його вимога. Бо доки більшій частині смертних не було явлене Божество Христове, не належало накладати неймовірного тягаря на серця, які до крайності немічні.

Не для початківців благовчасне досконаліше слово. Хто показуватиме слабким очам повний блиск вогню або насичуватиме їх непомірним світлом? Краще поступово привчати їх до яскравого блиску, щоб не пошкодити й самих джерел солодкого світла. Так і слово, відкривши раніше повне Божество Господа-Отця, почало опромінювати світлом велику славу Христову, що являється небагатьом розумним із людей, а потім, ясніше відкривши Божество Сина, осяяло нам і Божество світлосяйного Духа. І для тих воно проливало мале світло, більшу ж частину надало нам, яким потім рясно і у вогненних язиках був розділений Дух, Який показав явні ознаки Свого Божества, коли Спаситель вознісся від землі. Знаю ж, що Бог є вогонь для злих і світло для добрих.

Так довів я тобі Божество Духа. Якщо ж ти дивуєшся, частково чуючи про Сина та не Сина єдиного Божества, а частково переконаний протилежними, легкоспотворюваними місцями Писання, то й тут Сам Бог спуститься та подасть мені слово.

Від одного походить дружина та Сиф, і половина та народження подружнє за законами шлюбу, і ненароджена й народжений, хоча той і та рівною мірою були людьми. Пам’ятаючи це, і ти не принижуй Божества, не віддавай перевагу Одному, принижуючи Іншого. Одне є єство невимірне, нестворене, безлітне, благе, свобідне і рівночесне. Єдиний є Бог у трьох Осяяннях, керуючий світом. Ними і я надихаюся до нового життя, коли, погрібаючи смерть у купелі, повертаюся до світла.

Бо Троїчне Божество дарувало мені силу засяяти світлоносним. Ні, не обману тебе, любителю очищення. Якби я, обмитий Божеством, почав розсікати світле Божество, то краще б… але боюся докінчити недобре слово. Я входив у купіль з надією сподобитися Божого дару. Якщо всього мене очистив Бог, то весь Він для мене достошанований. Але нерівний Божий дар нехай одержить той злочестивий смертний, який сам розсікає своє Божество!

Якщо в Божому слові і від Богоносних мужів чуєш або про Сина, або про благого Духа, нібито Вони мають друге місце після Бога Отця, то раджу тобі тут, у словах глибокої мудрості, знаходити той сенс, що вона не Божество розсікає, але сходить до єдиного безначального кореня, щоб ти бачив єдність держави, а не різницю достошанованості.

З Одиниці Тройця, та із Тройці знову Одиниця. Тут не те ж, що джерельна жила, джерело та велика ріка, і водночас єдиний потік, що у трьох видах тече по землі; не те ж, яке свічка з палаючого багаття, що знову в нього вкладається; не те ж, що слово, яке виходить із розуму та в ньому перебуває; не те ж, що відблиск хвилюючих та освітлених сонцем вод, що миготить на стіні, що ні на мить не зупиняється, але раніше наближення віддаляється та раніше віддалення наближається; не те ж — бо єство Боже не є що-небудь непостійне, або текуче, або таким, що знову зливається; навпаки, Богові властива незмінність.

А ти, мудруючи так, принось у серці чисту жертву. У трьох Світлах одне єство нерухливе. Одиниця не незліченна, тому що спочиває в трьох Добротах. Тройця не в різній мірі шанована, оскільки єство не розсікається.

У Божестві Одиниця, але тричисленні Ті, Яким належить Божество. Кожний є єдиний Бог, якщо називаєш одного. І знову, єдиний Бог безначальний, з Якого багатство Божества, коли слово згадує про Трьох. У першому випадку проповідується смертним шанування Трьох Світил, у другому славимо пресвітлу єдинодержавність та не захоплюємося багатоначальним собором богів. Бо, на мою думку, багатоначальність є те ж, що й повне безвладдя, яке є у взаємній боротьбі. А боротьба припускає розбрат, а розбрат швидко веде до руйнування. Тож багатоначальність нехай буде в мене якнайдалі від Божества!

Трьома богами можна було б назвати тих, яких розділяли б між собою час, або думка, або держава, або волевиявлення, — так що кожний ніколи б не був тотожний з іншими, але завжди перебував з ними в боротьбі. Але в моїй Тройці одна сила, одна думка, одна слава, одна держава; а через це не порушується й одиничність, якій велика слава в єдиній гармонії Божества.

Це тільки світло, яке в мені, відкрило Троїчне сяйво через краї завіси всередині Божого храму, за якими приховано царствене єство Боже. А якщо щось більше відкрито ангельським ликам, то ще набагато більше відоме Самій Тройці.