Завтра будемо відзначати одне з 12-ти найбільших свят церковного року, присвячене вшануванню євангельської події, коли архангел Гавриїл сповістив Діві Марії волю Господню, а Вона прийняла її, здійснивши покликання від Всевишнього бути Матір’ю для Сина Божого – у цей момент відбулося зачаття Спасителя, Господа нашого Ісуса Христа.
У зв’язку з цим в перших століттях це свято вважалося Господнім, а його первинними назвами були такі: «Христове Зачаття», «Благовіщення про Христа», «Початок Відкуплення», «Благовіщення», «Благовіщення Ангела Марії», «День Привітання», «День або Свято Благовіщення». Тільки в VII столітті затверджується сьогоднішня назва для всієї Східної Церкви: Благовіщення Пресвятої Богородиці. І нині це свято є найбільшим серед Богородичних свят.
Свято Благовіщення Пресвятої Богородиці має один день передсвята (24 березня) та один день післясвята (26 березня), в який відзначається Собор архангела Гавриїла – того вісника, хто приніс Діві Марії благу звістку від Бога.
За Богослужбовими особливостями свято Благовіщення подібне до свят Різдва Христового та Богоявлення. Його відзначення припадає на період Великого посту. Напередодні свята, ввечері, звершується бдіння, а в сам день свята звершується літургія святителя Іоана Золотоустого або літургія за чином святителя Василія Великого.
Богослужбові співи на це свято склали преподобний Іоан Дамаскін, святий Косма Маюмський, Феофан, єпископ Нікейський. Вони сповнені урочистих, величних і радісних гімнів, де багато разів повторюється добре знане нам привітання ангела: «Радуйся!». Молімося, щоби Пресвята Богородиця спасла нас від усякого зла, покрила нас чесним Її Омофором, була Стіною Нерушимою та захисницею нездоланною від нападів усіх ворогів правди.
Про особливість цього свята свідчить також і той факт, що на який би день воно не припадало (у час Великого посту, дні Страсної седмиці чи навіть Великдень), але його вшанування ніколи не переноситься, не відкладається та не скасовується. Свято Благовіщення відзначаємо 25 березня за новоюліанським календарем – за дев’ять місяців до Різдва Христового.
Сама назва свята – Благовіщення – є радісною й обнадійливою, бо вказує на особливу, нечувану раніше добру й радісну звістку, новину. Блага вість від Бога для Діви Марії, яку провістив Їй архангел Гавриїл, пов’язана не просто зі сповіщенням Їй волі Господньої, але також із виконанням давньої обітниці про явлення Спасителя світу. Від Бога приходить блага вістка, яку промовляє архангел, але й від людини явлено благу вістку, промовлену Дівою Марією: «Я – раба Господня. Нехай буде Мені за словом твоїм» (Лк. 1: 38). Блага вість звершується у співдії Бога та людини, наше спасіння звершується Господом теж тільки при нашій згоді, з нашою співдією.
Грецькою мовою свято Благовіщення називається «Εὐαγγελισμός» (Евангелізмос), і це слово співзвучне з відомим усім нам словом «Євангеліє», вони обидва вказують на благовістя, сповіщення доброї, важливої інформації. А ще можемо віднайти співзвуччя з іменем нашої праматері Єви – так її назвав Адам, «бо вона стала матір’ю всіх, хто живе» (Бут. 3: 20). Таким чином, в самих іменуваннях і словах показано нам зв’язок між початком буття світу – і новим початком, який покладено через Боговтілення, яке є наслідком події Благовіщення.
Блага вість, Євангеліє – це вість про прихід у світ Бога Слова, це вість про перемогу над злом. І ця добра вість дає і всім нам сили далі боротися, жити, творити, опиратися злу. Нині, в час війни та великих страждань українського народу благовістя для нас дуже важливе. Усі ми так чекаємо на добрі та благі вісті для нашого народу. І свято Благовіщення дає нам правдиву надію, що ми їх обов’язково дочекаємося!
Інші записи
