Серед святих, пам’ять яких сьогодні молитовно вшановує Церква, ми згадуємо праведну Іоанну, мироносицю — одну з жінок, які були поруч із Господом не лише тоді, коли Його оточували натовпи, а й тоді, коли, здавалося, усе було втрачено.
Євангеліє згадує Іоанну як дружину Хузи, урядника царя Ірода. Вона належала до заможної родини, але своє становище використала не для власної слави, а для служіння Христові. Разом з іншими жінками вона підтримувала Господа та Його учнів, служачи їм своїм майном (Лк. 8:3).
Коли більшість людей розійшлася після розп’яття Спасителя, Іоанна не втекла. Вона залишилася вірною до кінця. Саме тому Господь сподобив її стати однією з перших свідків звістки про Воскресіння.
Праведна Іоанна не залишила після себе Богословських творів. Але вона залишила щось більше — приклад незламної вірності Христові. І саме таких учнів Господь називає Своїми.
