Сьогодні, у 27-у неділю після Пʼятдесятниці, після Різдва Христового, у нашому соборі відбулись дві Божественні літургії.
Другу, соборну літургію, очолив протоієрей Іван Телятинський. Отцю-настоятелю співслужили: протоієрей Тарас Дмитрук, протоієрей Петро Гава, протоієрей Василій Гнип, ієрей Іван Сандалович і протодиякон Петро Стецюк. Службу Божу своїм співом доповнив Митрополичий хор під керівництвом Богдана Когуча.
Сьогодні день вшанування святого Якова, брата Господнього, який був сином праведного Йосифа Обручника від його першої дружини. З юності своєї полюбив жорстке життя, страв усіляких, і масла, й олії ніколи не їв, тільки один хліб, також вина та всілякого хмільного напою не вживав, тільки воду, в лазню не входив і всіляке плотське задоволення відкинув; на тілі завжди мав колючу волосяницю, усі ночі в молитві проводив, сном вельми мало себе заспокоюючи, а від частого уклякання загрубіла шкіра його на колінах, немов верблюжа, чистоту ж непорочності своєї до кончини цілком утримав.
Яків був апостолом від 70-ти та першим склав і написав Чин Божественної літургії, який потім скоротили (ради немочі людської): спочатку святитель Василій Великий, а потім – святитель Іоан Золотоустий. Був же усьому народові улюблений через святість свою, багато-бо юдейських старійшин вірували ученню його, і всі з насолодою його слухали та збиралися до нього численно: одні слів його послухати, інші хотіли торкнутися краю риз його.
За Переданням, святий апостол Яків був поставлений Самим Господом на першого єпископа і Предстоятеля Єрусалимської Церкви. Тому на частку святого випала особлива діяльність: він не подорожував з проповіддю по різних країнах, як інші апостоли, а вчив і священнодіяв в Єрусалимі.
Як глава Єрусалимської церкви, він головував на Апостольському соборі в Єрусалимі в 51 році. Перебуваючи на посаді Єрусалимського єпископа близько 30 років, він поширив і затвердив святу віру в Єрусалимі та у всій Палестині.
Бачачи такий вплив апостола, іудейські начальники стали побоюватися та гніватися із заздрості, як би весь народ не звернувся до Христа, і вирішили скористатися проміжком часу між від’їздом прокурора Фесту та прибуттям на його місце Альбіна (62 р. по Р. X.) для того, щоб або схилити Якова до зречення від Христа, або убити його. Первосвящеником у цей час був безбожний саддукей Анан.
Яків, брат Господній, помер мученицькою смертю від рук фарисеїв близько 63 року після Різдва Христового, його забили камінням. На місці смерті, біля храму, він і був похований. За свідченням Орігена, письменника Церкви ІІІ століття, смерть святого справила таке враження на юдеїв, що численні лиха та війни, які слідували за нею, як і руйнування Єрусалима, вважалися Божим покаранням за вбивство цього праведника.
Мощі святого апостола Якова, за деякими свідченнями, знаходяться в Римі, у церкві 12-ти апостолів (італ. Santi XII Apostoli). Незадовго до своєї смерті він написав соборне послання.
Інші записи
