Читання третьої частини великого покаянного канону преподобного Андрія Критського. Очолює настоятель протоієрей Іван Телятинський у співслужінні з кліром собору.
«Помилуй мене Боже, помилуй мене», — такими словами святий Андрій Критський, оплакуючи власні гріхи, відкриваючи людям глибину каяття, молитовно зітхає ніби за гріхи всього людства, яке потребує дієвого оновлення від темряви гріхів.
Як кажуть святі отці, поклони — це молитва тіла. Ця символічна дія — схиляння голови та тіла — виражає смиренність та благоговіння перед Господом. Упродовж Великого посту поклонів не творять від вечора п’ятниці до вечора неділі.
Свята Чотиридесятниця нагадує нам про сорок років шляху народу Ізраїля від неволі в Єгипті до землі обіцяної. Звичка бути рабами настільки укорінилася серед тих людей, що зіткнувшись з першими ж труднощами, вони стали нарікати та бажали повернутися туди, де фараон наказав убивати їхніх первістків — бо в Єгипті їм давали м’ясо та вони могли насититися.
Щоби викорінити серед людей це бажання бути рабами заради шматка єгипетського м’яса, Мойсей за велінням Божим вів народ довгою дорогою. Бо гріх глибоко укорінюється в серце людини та неможливо просто, в одну мить, позбутися його та всіх його наслідків.
Саме тому не день та навіть не тиждень ми звершуємо постування, готуючись зустріти Світле Христове Воскресіння, але йдемо тривалою духовною дорогою сорокаденного посту. Щоби за цей час справді оновитися, ствердитися у покаянні та бажанні очиститися від гріха. Як блудний син, який згадав про дім батька свого, ми, згадуючи про Царство Небесне та рай, духовно піднімаємося з багна гріховного та вирушаємо в дорогу до нашого Небесного Отця.
Коротко про гастрономічний устав Великого посту
■ Щотижня з понеділка до п’ятниці передбачається тільки одна трапеза ввечері. По суботах і неділях — дві трапези, в обід та ввечері.
■ У понеділок, вівторок і четвер 1-го тижня — строгий піст, повне утримання від їжі. Немічним дозволяється хліб і воду у вівторок ввечері. У середу й п’ятницю 1-го тижня дозволяється гаряча овочева страва без олії.
■ Щосуботи й щонеділі дозволяються гарячі страви з олією. У неділі ще дозволяється й вино (≈450г). В суботу 1-го тижня також можна вино (≈225г).
■ В інші тижні у понеділок, середу та п’ятницю — сухоїдіння, тобто тільки сирі, сушені або вимочені овочі й фрукти (які не проходили термічної обробки). У вівторок і четвер — гаряча овочева страва без олії.
■ На свято Севастійських мучеників (9 березня), якщо припаде на понеділок (як цьогоріч), дозволено гарячі страви з олією та вино.
■ Деякі устави дають дозвіл на гарячі страви з олією і вино (≈450г) у середу 4-го тижня (середпістя) та четвер (канон) і суботу (акафіст) 5-го тижня. У середу ж і п’ятницю 5-го тижня — гаряча страва без олії та вино.
■ Оскільки цього року Благовіщення припадає на середу 5-го тижня (25 березня), особливості трапези торкаються всього тижня. У понеділок (на який переноситься передсвято), вівторок (на який переноситься служба канону), четвер (віддання Благовіщення) і суботу можна вживати гарячу їжу з олією і вино. У середу ж, разом з цим дозволяється риба. У п’ятницю — гаряча страва без олії та вино.
■ В Лазареву суботу (6-го тижня) крім гарячих страв з олією і вина дозволяється також рибна ікра (≈100г).
■ У Вербну Неділю, крім дозволеного в усі попередні неділі, можна рибу.
■ У Страсний тиждень: понеділок, вівторок і середа — сухоїдіння; четвер — гарячі страви з олією і вино; п’ятниця — строгий піст, повне утримання від їжі (немічним ввечері дається хліб і вода); субота — сухоїдіння та вино (≈225г).
*Даний устав передбачений для дотримання монахами. Для мирян він служить рекомендацією, та все ж, Православна Церква закликає утримуватись від м’ясних і молочних продуктів протягом всього посту, а також від риби, крім тих днів, коли вона дозволена уставом.
Інші записи
