Сьогодні Православна Церква вшановує пам’ять святого мученика Коїнта Фригійського, який постраждав за Христа наприкінці III століття.
Його ім’я не належить до найвідоміших у церковній історії. Але для Бога немає «великих» і «малих» святих.
Є ті, хто залишився вірним. Святий Коїнт не переміг мечем. Не здобув земної слави. Його перемога була іншою — він не дозволив страху стати сильнішим за віру. Саме тому Церква пам’ятає його через століття.
Кожне покоління має свої випробування. Для перших християн ними були гоніння. Для нас — спокуса втратити надію, звикнути до болю, перестати довіряти Богові.
Святий мученик Коїнт нагадує: справжня сила народжується там, де людина, незважаючи ні на що, залишається з Христом.
