Вони були різними людьми. Одні служили біля престолу як диякони, інші були мирянами. Їх поєднувало не походження та не становище. Їх єднала вірність Христові.
У час переслідувань вони могли обрати мовчання. Могли врятувати своє життя ціною зречення. Але вони зрозуміли істину, яка залишається незмінною в усі віки: віра перестає бути живою, якщо нею перестають жити.
Сьогодні, коли Україна знову платить високу ціну за право бути вільною, приклад цих святих нагадує нам: мужність народжується не в момент небезпеки. Вона народжується щодня — у чесності, відповідальності, вірності своєму покликанню та незрадливості Божій правді.
Мученики не шукали смерті. Вони обрали життя, яке неможливо було відібрати.
