Перш ніж започаткувати обитель «Невсипущих», преподобний Олександр не поспішав. За церковним переданням, три роки він молився, просячи Господа відкрити, чи є Його волею безперервне славослов’я. І лише отримавши духовне утвердження, встановив такий порядок, щоб молитва не замовкала ані вдень, ані вночі. Одні брати завершували молитву — інші продовжували її. Так безперервно до Божого престолу підносилася Псалтир і церковне славослов’я.
Нехай за молитвами преподобного Олександра Господь зміцнить український народ, дарує мир нашим серцям і навчить нас бути тими, хто ніколи не втомлюється підносити до Нього свої прохання!
