Нинішнє свято, яке вшановує трьох великих святителів Церкви – Іоана Золотоустого, Василія Великого та Григорія Богослова – називають соборним не лише через те, що ці три вселенських учителя вшановуються в один день. А й через те, що давнє встановлення самого свята стало об’єднавчим, соборним і таким, що подолало розбрат і ворожнечу.
Як ми дізнаємося з Передання, у кінці ХІ – на початку ХІІ століття в Константинополі розгорілася суперечка, хто з цих святителів є більш цінним для Церкви Христової. Ця суперечка поділила вірян на три табори: одні вище ставили святого Василія Великого (їх називали василіанами), інші – святого Григорія Богослова (називалися григоріанами), а ще інші – святого Іоана Золотоустого (називалися іоанітами).
Кожна сторона суперечки по-своєму обстоювала та доводила вищість та цінність кожного з цих святих. Василіани наполягали, що святий Василій Великий, як ніхто інший, зумів пояснити таємниці природи, він був організатором чернецтва, строгим і вимогливим пастирем, твердим за характером, який нелегко прощав провини. Тому вони робили висновок, що святий Василій «стоїть вище» святого Іоана Золотоустого, який за характером більше був схильним до помилування грішників і швидко допускав їх до покаяння. Водночас іоаніти саме це вважали вищою чеснотою, вони бачили в Іоані Золотоустому того, хто милосердно розуміє слабкість людського єства, і шанували його як неперевершеного красномовного проповідника, який розтлумачив слово Боже доступно й краще за інших. У свою чергу, григоріани стверджували, що святий Григорій Богослов перевершував усіх інших майстерним тлумаченням Священного Писання, захоплювались величчю, чистотою та глибиною його повчань.
Коли суперечки загострились, уві сні святому Іоану, тодішньому єпископу Євхаїтському, явилися ці святителі, спочатку кожен окремо, а потім усі три разом. Вони сказали йому: «Як ти бачиш, ми всі троє перебуваємо з Богом, і жодні чвари або cyперництво не розділяють нас. Кожен із нас, тією мірою обставин і натхнення, яка була йому дарована Духом Святим, писав і вчив того, що треба для спасіння людей. Серед нас немає ні першого, нi другого, ні третього… Тому накажи тим, хто вступає у суперечки, щоби не сіяли розбрату у Церкві через нас, тому що за життя всі наші зусилля були присвячені відновленню єдності та злагоди у світі. Потім з’єднай три наші пам’яті в одне свято та, як належить, склади нам святкову службу. Передай цю службу християнам, щоби вони щороку її відзначали. А тим, хто звершує пам’ять про нас, ми будемо заступниками у спасінні».
Святий Іоан одразу ж зібрав людей та розповів про це одкровення. Оскільки єпископа всі поважали за чесноти та захоплювалися силою його красномовства, то між трьома сторонами відновився мир. А єпископ вирішив приурочити спільне святкування пам’яті трьох святителів до 30 січня – немов скріпивши печаткою місяць, упродовж якого окремо відзначається пам’ять кожного з цих трьох вселенських вчителів.
Інші записи
АНОНС
