Високопреосвященний Іоасаф, митрополит Івано-Франківський і Галицький, очолив Божественну літургію у Свято-Троїцькому кафедральному соборі в двадцять шосту неділю після Пʼятдесятниці

7.12.2025 р. Б.

ДВАДЦЯТЬ ШОСТА НЕДІЛЯ ПІСЛЯ ПʼЯТДЕСЯТНИЦІ

Митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф очолив Божествену літургію у Свято-Троїцькому кафедральному соборі м. Івано-Франківськ.

Високопреосвященному владиці співслужив настоятель протоієрей Іван Телятинський та духовенство собору. Зі словом проповіді до вірян звернувся протоієрей Роман Василиків. За Богослужінням також лунали особливі молитовні прохання за захисників, які на фронті захищають Україну, за владу та побожний український народ, і за спокій душ усіх полеглих воїнів нашої Вітчизни та невинно убієнних мирних жителів.

Коли наше серце лише отримує, але перестає цінувати те, що має, ми втрачаємо правильний напрямок і забуваємо, що багатство саме по собі не веде нас до спасіння. Сьогоднішня притча про багатого звертає нашу увагу не просто на матеріальні блага, а на те, як ми ними живемо та яку вагу вони мають у нашому серці.

Адже багач із притчі мав достаток, але не мав радості. Його душа, замість вдячності, почала шукати ще більшого — і навіть здобувши бажане, він не знайшов миру. Бо саме тоді звертається до нього Бог і забирає його душу, показуючи, що всі накопичення не мають жодної цінності без Бога.

У житті кожен з нас може мати безліч благ. Та справжня мудрість у тому, щоб цінувати вже отримане, примножувати його в добрих справах і вміти ділитися. Бо яка користь із наших дарів, якщо вони лише для нас? Яка користь із багатства, яке не стає благословенням для ближнього?

Роздумуючи над сьогоднішнім Євангелієм, запитаймо себе: чи цінуємо ми те, що маємо, чи вміємо радіти за інших, чи здатні поділитися не тільки матеріальним, а й теплом серця, увагою, любов’ю? Нам потрібно відкрити духовні очі, щоб побачити, як багато добра навколо нас — у світі, у людях, у простих речах. Бо скільки б благ не було в нашому житті, ніщо не замінить Бога та любові до ближнього.

🕊 Сьогодні — святителя Амвросія, єпископа Медіоланського

У IV столітті Господь обрав Амвросія — державного урядовця і справедливу людину — стати пастирем Медіолану, коли місту загрожував розбрат. Навіть ще не охрещений, він смиренно прийняв покликання та за тиждень став єпископом.

Амвросій став голосом істини у часи аріанської єресі, відстоював непорушність віри перед імператорським двором і наставляв до Христа святого Августина. Він упорядкував медіоланський устав, ввів антифонний спів і збагатив літургійну традицію, яка живе в Церкві й донині.

Його молитви прості, але глибокі, вчать тиші, смиренню та довірі Богові.