Слово «Хоривіт» вказує на його зв’язок із горою Хорив (в околицях Єрусалима), де він, як одинак і молитовник, став живим свідком того, що істинне чернецтво — це не лише ізоляція, а безперервна присутність перед Богом.
Життя Ісихія не було розміреним серед мирян чи великого натовпу — він обрав тишу як простір зустрічі з Богом, але не відмовився від ближніх, коли потреба закликала.
У світі шуму й інформації Ісихій нагадує, що глибші відповіді часто народжуються в мовчанні. Молитва без слів іноді сильніша за сотні виголошених молитов.
Хоча Ісихій жив у пустельному подвигу, його молитва охоплювала весь світ — він був промінцем між небом і землею, невидимим мостом, через який Божа благодать ширилась до людей.
