Святий Йосиф Аримафейський був таємним учнем Господа нашого Ісуса Христа. Як член синедріону він не брав участі в “раді та справі” юдеїв, котрі винесли смертний вирок Ісусу Христу. Після розп’яття та смерті Спасителя він насмілився піти до Пилата та просив у нього Тіло Господнє, Яке і віддав похованню за участю праведного Никодима, теж таємного учня Господа.
Вони зняли з Хреста Тіло Спасителя, обернули плащаницею та поклали в новому гробі, де нікого раніше не ховали (цей гріб святий Йосиф приготував заздалегідь для себе), у саду Гефсиманському, у присутності Богоматері та святих жінок-мироносиць. Приваливши важкий камінь до дверей Гробу, вони пішли (Ін. 19:37-42; Мф. 27:57-61; Мк. 15:43-47; Лк. 24:50-56).
Святий Никодим – таємний учень Ісуса Христа, родич єврейського законовчителя Гамаліїла. Після того, як святого першомученика архідиякона Стефана юдеї побили камінням, святе тіло його кинули без поховання на поживу звірам і птахам. Однак на другу ніч знаменитий юдейський законовчитель Гамаліїл, який почав схилятися до віри в Ісуса Христа як у Месію та захистив апостолів у синедріоні (Діян. 5:34-40), послав відданих йому людей узяти тіло первомученика. Гамаліїл віддав його похованню на своїй землі, у печері, недалеко від Єрусалима.
Коли помер таємний учень Господа, Никодим, який приходив до Нього вночі (Ін. 3:1-21; 7:50-52; 19:38-42), Гамаліїл також поховав його поблизу гробу архідиякона Стефана. Потім і сам Гамаліїл, який прийняв святе Хрещення разом зі своїм сином Авівом, був похований біля гробу первомученика Стефана та святого Никодима.
415 року мощі святих були чудесним чином знайдені й урочисто перенесені до Єрусалима архієпископом Іоаном разом із єпископами Єлевферієм Севастійським та Єлевферієм Єрихонським. Відтоді від мощей почали звершуватися зцілення.
